Тема «анафілаксія» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Анафілаксія — вид тяжкої алергічної реакції, що має швидкий початок і може загрожувати життю. Зазвичай вона виникає в проміжку від кількох хвилин до кількох годин після контакту з алергеном. Вона може уражати всі системи організму. Цей стан, що найбільше уражає дихальну, кровоносну систему та шкіру, потребує невідкладної медичної допомоги. Раннє розпізнавання анафілаксії та своєчасне втручання можуть урятувати життя.
Що таке анафілаксія?
Анафілаксія — гостра алергічна реакція, що виникає внаслідок надмірної та неконтрольованої відповіді імунної системи на певну речовину. Вона розвивається, коли імунна система помилково «б'є на сполох» через речовину (алерген), яка в нормі нешкідлива. Організм у відповідь на цю речовину виділяє надмірну кількість гістаміну та подібних хімічних речовин, що спричиняє поширені й тяжкі симптоми в усіх системах органів.
Реакції зазвичай розвиваються дуже швидко й за лічені секунди можуть уражати дихальні шляхи, серцево-судинну систему, шкіру та травну систему. Можуть спостерігатися такі наслідки, як шок, зупинка дихання та втрата свідомості. Анафілаксія — невідкладний стан із високим ризиком повторення, особливо в людей, які раніше вже перенесли тяжку алергічну реакцію. Тому люди з установленим діагнозом обов'язково мають носити із собою автоінжектор епінефрину (адреналіну) і пройти навчання щодо плану дій у невідкладній ситуації.
Чому виникає анафілаксія?
Це системна алергічна реакція, що виникає внаслідок надмірної відповіді імунної системи на певну речовину. Зазвичай цей стан розвивається під час контакту з алергеном, до якого раніше вже сформувалася чутливість. Організм у відповідь на цю чужорідну речовину виділяє потужні хімічні речовини, як-от гістамін. Ці речовини спричиняють розширення судин, падіння артеріального тиску, звуження бронхів і ураження органів. Анафілактичні реакції зазвичай починаються через кілька хвилин після контакту з провокувальним чинником, але в деяких випадках можуть розвиватися й через кілька годин.
До найчастіших причин анафілаксії належать деякі продукти харчування (наприклад, арахіс, ракоподібні та молюски), ліки (зокрема, антибіотики, як-от пеніцилін), ужалення бджіл або інших комах і деякі вакцини. Водночас реакцію можуть запускати й рідші провокувальні чинники, як-от латекс, контрастні речовини (барвники, що застосовуються в медичній візуалізації), фізичне навантаження, холодне повітря або фізичні подразники. Якщо імунна система вже була сенсибілізована до алергену, наступні контакти можуть призводити до тяжчих і швидших реакцій. Генетична схильність, наявність алергічних захворювань в анамнезі (астма, атопічний дерматит, сінна гарячка) та перенесена раніше анафілаксія — важливі чинники, що підвищують ризик.
Які симптоми анафілаксії?
Симптоми анафілаксії зазвичай розвиваються дуже швидко й одночасно уражають кілька систем організму. Вони можуть варіювати в широкому діапазоні — від легкого висипання на шкірі до зупинки дихання. Реакція часто починається зі свербежу, кропив'янки або почервоніння шкіри. Потім можуть розвиватися звуження дихальних шляхів, свистяче дихання, відчуття стискання в горлі та задишка. З боку серцево-судинної системи можуть спостерігатися шок, запаморочення, зниження артеріального тиску та непритомність. До симптомів з боку травної системи можуть належати нудота, блювання, біль у животі та діарея.
Найнебезпечніше в анафілаксії те, що вона швидко прогресує й за кілька хвилин може призвести до втрати свідомості або зупинки дихання. Тому щойно симптоми помічено, слід негайно втрутитися. Симптоми анафілаксії можна перелічити так:
- Симптоми з боку шкіри: свербіж, почервоніння, кропив'янка (уртикарія), відчуття жару та набряк обличчя, губ, язика або горла
- Симптоми з боку дихальної системи: свистяче дихання, задишка, відчуття стискання в горлі, захриплість, кашель
- Симптоми з боку кровоносної системи: раптове падіння артеріального тиску (гіпотензія), запаморочення, непритомність, слабкість, ослаблення пульсу
- Симптоми з боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, діарея
- Симптоми з боку нервової системи: неспокій, сплутаність свідомості, відчуття паніки, оглушеність
- Тяжкі системні реакції: шок (анафілактичний шок), втрата свідомості, зупинка дихання, зупинка серця
Як діагностують анафілаксію?
Діагноз встановлюють насамперед на основі швидкого розпізнавання клінічних симптомів. Оцінку проводять не стільки за лабораторними аналізами, скільки за анамнезом пацієнта та даними фізикального огляду, оскільки анафілактичні реакції здебільшого розвиваються стрімко, і втрата часу на діагностику може становити загрозу для життя. Зокрема, одночасне ураження кількох систем (шкіри, дихальної, кровоносної, травної) незабаром після контакту з алергеном — найважливіший показник для діагнозу анафілаксії.
Лікар оцінює вираженість симптомів і час їх появи. Якщо є стани, що загрожують життю, як-от утруднене дихання, зниження артеріального тиску, зміни свідомості, діагноз слід встановити швидко й розпочати лікування. Для підтвердження діагнозу в деяких випадках можуть провести тест на триптазу. Цей тест дає змогу виміряти ферменти опасистих (тучних) клітин, які вивільняються під час алергічної реакції. Крім того, після епізоду алерголог за допомогою тестів на специфічні IgE або шкірних прик-тестів може визначити, на яку речовину розвинулася анафілаксія. Однак ці тести слід проводити через кілька днів або тижнів після того, як криза мине.
Як лікують анафілаксію?
Найважливіший принцип лікування анафілаксії — швидке втручання без зволікань. Основний лікарський засіб — ін'єкція епінефрину (адреналіну), що рятує життя. Епінефрин вводять внутрішньом'язово (зазвичай у зовнішню бічну поверхню стегна). За кілька хвилин він розкриває дихальні шляхи, підвищує артеріальний тиск і, зменшуючи проникність судин, зупиняє наростання набряку. Тому люди з діагнозом анафілаксії обов'язково мають носити із собою автоінжектор епінефрину (наприклад, EpiPen). Після введення епінефрину пацієнтові можуть надати кисневу підтримку, а за потреби встановити внутрішньовенний доступ і ввести рідину.
У тяжких випадках може знадобитися інтубація пацієнта або розширена підтримка життєдіяльності. Кожного пацієнта, який переніс анафілаксію, обов'язково слід госпіталізувати для спостереження й спостерігати щонайменше 4–6 годин. Адже в деяких випадках після повного зникнення симптомів протягом 24 годин може розвинутися друга хвиля — відстрочена (двофазна) реакція.
Лікарі напряму «Невідкладна допомога» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише окремі симптоми, а й їх тривалість, прогресування, повторюваність та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує медичної оцінки, особливо якщо вона посилюється, супроводжується сильним болем, кровотечею, задишкою, порушенням свідомості чи іншими тривожними ознаками.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика зазвичай починається зі збору анамнезу та клінічного огляду. Залежно від підозрюваної причини лікар може призначити лабораторні аналізи, методи візуалізації, функціональні дослідження або спеціальні тести. Один результат рідко оцінюють ізольовано: важлива вся клінічна картина.
Від чого залежить лікування?
Тактика залежить від встановленої причини, тяжкості стану, віку, супутніх захворювань, ліків і результатів обстеження. Лікування може включати спостереження, зміни способу життя, медикаментозну терапію, реабілітацію або процедури. Самостійно починати чи припиняти рецептурні препарати не рекомендується.
Коли потрібно звернутися по невідкладну допомогу?
Негайна оцінка потрібна при раптовому значному погіршенні стану, утрудненому диханні, сильній кровотечі, непритомності, новому неврологічному дефіциті, дуже сильному болю або інших симптомах, що швидко прогресують. У таких ситуаціях не варто чекати планового прийому чи покладатися лише на домашні заходи.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.