Тема «базальноклітинна карцинома» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Базальноклітинна карцинома (БКК) — найпоширеніший серед видів раку шкіри і водночас один із тих, що прогресують найповільніше. Це захворювання зазвичай виникає на ділянках, які тривалий час зазнають впливу сонячного світла, і може проявлятися незагойними ранками на шкірі, перламутровими вузликами або кірками. Хоча БКК найчастіше розвивається на відкритих сонцю ділянках — обличчі, вухах, шиї та кистях, — вона може з’являтися й на інших частинах тіла. Те, що при ранньому виявленні її можна вилікувати, підкреслює важливість регулярних оглядів шкіри та захисту від сонця. Хоча ризик метастазування низький, без лікування БКК може пошкоджувати навколишні тканини, тому до неї слід ставитися серйозно.
Що таке базальноклітинна карцинома (БКК)?
Вона походить з базальних клітин, розташованих у найглибшому шарі епідермісу. Найчастіше виникає внаслідок тривалого перебування на сонці. Ультрафіолетові (УФ) промені сонця спричиняють пошкодження ДНК, що призводить до неконтрольованого розмноження клітин. БКК найчастіше трапляється на ділянках, які найбільше зазнають сонячного впливу, — обличчі, носі, лобі, вухах і шиї. У рідкісних випадках вона може розвиватися також на тулубі або кінцівках.
Попри повільне прогресування, без лікування вона може пошкоджувати навколишні тканини й поширюватися на глибокі структури, як-от кістки та хрящі. Однак імовірність метастазування дуже низька. Завдяки ранній діагностиці та правильному лікуванню переважну більшість базальноклітинних карцином можна вилікувати повністю.
Які існують види базальноклітинної карциноми (БКК)?
Різні типи базальноклітинної карциноми мають значення як за клінічним виглядом, так і за біологічною поведінкою. Тому визначення правильного підтипу відіграє критичну роль у виборі методу лікування та прогнозуванні перебігу захворювання. Крім того, одні підтипи перебігають агресивніше, а інші можуть залишатися поверхневими, що вимагає індивідуального планування лікування.
Види БКК можна перелічити так:
- Нодулярна БКК: найпоширеніший тип. Зазвичай має вигляд блискучого, наче відполірованого, перламутрового вузлика. З часом у його центрі можуть утворюватися кірка та виразка.
- Поверхнева (суперфіціальна) БКК: трапляється переважно на тулубі у вигляді червонуватих, плоских, злегка лускатих уражень. Прогресує повільно і зазвичай має сприятливіший перебіг.
- Морфеаподібна (склерозуюча) БКК: проявляється щільними ураженнями з нечіткими межами, схожими на рубцеву тканину. Може агресивніше поширюватися на навколишні тканини.
- Пігментна БКК: може мати темно-коричневий або чорний колір і бути схожою на меланому. Частіше трапляється в людей з темною шкірою.
- Мікронодулярна БКК: має вигляд дрібних вузликів і може бути агресивнішою, ніж інші типи.
Які причини базальноклітинної карциноми (БКК)?
Найважливішим чинником виникнення базальноклітинної карциноми є тривалий вплив ультрафіолетових променів сонця. Ризик помітно зростає в людей, які впродовж багатьох років перебували на сонці, особливо без захисту. Крім того, розвиткові БКК можуть сприяти користування соляріями, світла шкіра і слабкість імунної системи. Токсини довкілля, контакт із хімічними речовинами та деякі спадкові синдроми також належать до чинників, що підвищують імовірність захворювання.
Причини базальноклітинної карциноми можна підсумувати так:
- УФ-промені: інтенсивне перебування на сонці, особливо в дитячому та юнацькому віці, підвищує ризик БКК.
- Користування соляріями: штучні УФ-промені також спричиняють пошкодження ДНК клітин шкіри.
- Світлий колір шкіри: ризик вищий у людей зі світлою шкірою, світлими очима та світлим/рудим волоссям.
- Генетична схильність: частіше трапляється в людей, у сім’ї яких були випадки раку шкіри.
- Слабкість імунної системи: у групі ризику люди з пригніченою імунною системою, наприклад унаслідок трансплантації органів.
- Опромінення: на ділянках, які раніше піддавалися променевій терапії, імовірність розвитку БКК зростає.
- Вік: у старшому віці частота захворювання помітно зростає.
- Деякі спадкові синдроми: рідкісні захворювання, як-от синдром Горліна — Гольца, сприяють розвитку БКК.
Які симптоми базальноклітинної карциноми (БКК)?
Симптоми БКК зазвичай починаються з невеликих повільно зростаючих уражень на шкірі, яким спочатку не надають значення. Однак з часом їхній вигляд змінюється і стає підозрілим.
Симптоми базальноклітинної карциноми можуть бути такими:
- Блискучі, наче перлина, вузлики тілесного або рожевого кольору
- Ранки із запалим центром і піднятими краями
- Ураження шкіри, що постійно вкриваються кірками й не загоюються
- Вузлики, які з часом кровоточать або вкриваються кіркою
- При пігментному типі — темно-коричневі або чорні плями
- Рубцеподібні щільні ураження з нечіткими межами
- Зазвичай безболісні, але згодом можуть ставати чутливими
Як діагностують базальноклітинну карциному (БКК)?
Процес діагностики базальноклітинної карциноми має критичне значення для виявлення захворювання на ранньому етапі та його ефективного лікування. На першому етапі проводять дерматологічний огляд і ретельно оцінюють підозрілі ураження шкіри. Під час огляду звертають увагу на колір, форму, особливості поверхні та межі ураження. Для детальнішого дослідження підозрілих уражень використовують спеціальний прилад — дерматоскоп, що дає змогу розглядати поверхню шкіри зі збільшенням. Завдяки дерматоскопії можна виявити судинні структури, розподіл пігменту та характерні ознаки пухлини, непомітні неозброєним оком.
Основним методом встановлення остаточного діагнозу є біопсія. Під час біопсії з підозрілого ураження беруть невеликий зразок тканини і надсилають його на гістопатологічне дослідження. Патологічний висновок чітко визначає наявність пухлини, її тип (нодулярний, поверхневий, морфеаподібний тощо), глибину та ступінь агресивності. Ця інформація має велике значення для індивідуалізації плану лікування.
У деяких запущених випадках, особливо коли є підозра на поширення пухлини в глибокі тканини на критичних ділянках, як-от навколо очей, на носі, вухах або шкірі голови, можуть застосовуватися радіологічні методи — магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ). Ці методи візуалізації можуть показати, чи поширюється пухлина на м’які тканини, м’язи або кістки. Крім того, хоча й рідко, при дуже великих і рецидивних ураженнях можуть проводити додаткові обстеження для оцінки ризику метастазування.
Як лікують базальноклітинну карциному (БКК)?
Мета лікування БКК — повністю видалити пухлину і звести до мінімуму ризик рецидиву. Метод лікування обирають з огляду на розмір, локалізацію і тип пухлини та загальний стан здоров’я пацієнта.
Основні методи лікування такі:
- Хірургічне висічення: найпоширеніший метод. Пухлину видаляють разом із певною ділянкою навколишньої здорової тканини.
- Мікрографічна хірургія за Мосом: її обирають особливо для косметично важливих ділянок, як-от обличчя. Пухлину видаляють шар за шаром і досліджують під мікроскопом.
- Кріотерапія (заморожування): може застосовуватися при невеликих і поверхневих пухлинах.
- Кюретаж і електрокоагуляція: ураження вишкрібають, після чого залишкові клітини знищують електричним струмом.
- Місцеве лікування: при поверхневій БКК можуть застосовуватися креми, призначені лікарем.
- Променева терапія: може застосовуватися пацієнтам, яким не підходить операція, або на пізніх стадіях.
- Таргетна терапія: останніми роками при поширених і запущених випадках БКК застосовують таргетні препарати.
Лікарі напряму «Дерматологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише окремі симптоми, а й їх тривалість, прогресування, повторюваність та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує медичної оцінки, особливо якщо вона посилюється, супроводжується сильним болем, кровотечею, задишкою, порушенням свідомості чи іншими тривожними ознаками.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика зазвичай починається зі збору анамнезу та клінічного огляду. Залежно від підозрюваної причини лікар може призначити лабораторні аналізи, методи візуалізації, функціональні дослідження або спеціальні тести. Один результат рідко оцінюють ізольовано: важлива вся клінічна картина.
Від чого залежить лікування?
Тактика залежить від встановленої причини, тяжкості стану, віку, супутніх захворювань, ліків і результатів обстеження. Лікування може включати спостереження, зміни способу життя, медикаментозну терапію, реабілітацію або процедури. Самостійно починати чи припиняти рецептурні препарати не рекомендується.
Коли потрібно звернутися по невідкладну допомогу?
Негайна оцінка потрібна при раптовому значному погіршенні стану, утрудненому диханні, сильній кровотечі, непритомності, новому неврологічному дефіциті, дуже сильному болю або інших симптомах, що швидко прогресують. У таких ситуаціях не варто чекати планового прийому чи покладатися лише на домашні заходи.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.