Тема «ЕКТ (електросудомна терапія)» охоплює показання до методу, підготовку, перебіг процедури та відновлення. Рішення про втручання приймають індивідуально після огляду й необхідних досліджень. Можливі переваги завжди співвідносять із ризиками та альтернативами, а конкретний план залежить від клінічної ситуації. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Електросудомна терапія (ЕСТ) — ефективний метод, що застосовується в лікуванні тяжких психічних захворювань. Її проводять насамперед пацієнтам, у яких не вдається досягти відповіді на медикаментозне лікування при таких станах, як велика депресія, біполярний розлад і шизофренія. Цей метод лікування ґрунтується на тому, що через подачу на мозок контрольованого електричного струму викликають короткочасний судомний напад. У сучасній медицині його зробили безпечнішим завдяки застосуванню вдосконаленої анестезії та міорелаксантів.
Що таке ЕСТ (електрошокова терапія)?
Це метод лікування, мета якого — подаючи на мозок електричний струм низької напруги, відновити баланс нейромедіаторів у мозку. ЕСТ, яку застосовують з 1930-х років, є ефективним рішенням особливо для пацієнтів, резистентних до медикаментозного лікування. Оскільки сьогодні її проводять разом із сучасними техніками анестезії, пацієнт перебуває без свідомості й не відчуває болю під час процедури. Дію ЕСТ пояснюють тим, що вона змінює електричну активність мозку та посилює вивільнення деяких нейрохімічних речовин (як-от серотоніну, дофаміну та норадреналіну). Завдяки цьому у випадках тяжкої депресії можна досягти швидкого покращення. Крім того, вона позитивно впливає на розлади настрою та тяжкі психотичні симптоми, що спостерігаються при психічних захворюваннях.
ЕСТ проводить фахова команда в умовах лікарні, курсами з кількох сеансів. Кількість сеансів може змінюватися залежно від стану пацієнта, проте зазвичай курс завершується за 6–12 сеансів. Оскільки вона діє швидко, особливо у пацієнтів із депресією з високим ризиком самогубства, цей метод лікування обирають у невідкладних ситуаціях.
Для чого застосовують ЕСТ (електрошокову терапію)?
Електросудомна терапія (ЕСТ) — ефективний метод, який застосовують у лікуванні психічних захворювань, особливо резистентних до медикаментозного лікування. При таких станах, як велика депресія, біполярний розлад, шизофренія та кататонія, вона може забезпечити швидке й виражене покращення. У випадках тяжкої депресії вона може стати варіантом, що здатен урятувати життя пацієнта, зменшуючи суїцидальні думки. Крім того, її можуть застосовувати для контролю маніакальних нападів і полегшення тяжких психотичних симптомів. Регулюючи рівні нейромедіаторів, вона допомагає відновити хімічний баланс у мозку. Ефект ЕСТ зазвичай стає помітним після кількох сеансів. Психічні функції пацієнтів помітно покращуються. Вона вирізняється як альтернатива, що дає швидкий результат, особливо для пацієнтів, які погано переносять побічні ефекти ліків або не отримують від них достатньої користі. Сфери застосування ЕСТ такі:
- Велика депресія: забезпечує швидке покращення у випадках тяжкої депресії, що не відповідає на медикаментозне лікування.
- Біполярний розлад: полегшує розлади настрою, беручи під контроль маніакальні або депресивні напади.
- Шизофренія: може допомогти зменшити психотичні симптоми у пацієнтів, резистентних до медикаментозного лікування.
- Кататонія: ефективна у пацієнтів із такими симптомами, як обмеження рухів і нездатність говорити.
- Пацієнти з високим ризиком самогубства: у невідкладних ситуаціях, швидко зменшуючи суїцидальні думки, може запобігти загрозі для життя.
- Пацієнти, які не можуть приймати ліки: є альтернативним методом лікування для пацієнтів, які не можуть приймати ліки через вагітність, побічні ефекти препаратів або інші проблеми зі здоров'ям.
- Хвороба Паркінсона та епілепсія: може застосовуватися також для полегшення симптомів при деяких неврологічних захворюваннях.
Залежно від стану пацієнта та тяжкості хвороби її можуть застосовувати окремо або разом із медикаментозним лікуванням. Оскільки особливо в тяжких випадках вона дає ефективні результати за короткий час, цей метод лікування рекомендують лікарі-психіатри.
Як проводять ЕСТ (електрошокову терапію)?
Це контрольований метод лікування, який проводить фахова команда в умовах лікарні під анестезією. Перед початком лікування вивчають медичну історію пацієнта, оцінюють його психічний і фізичний стан. Після необхідних обстежень визначають, чи підходить пацієнтові ЕСТ. Особливо в людей із захворюваннями серця та нервової системи перед лікуванням можуть проводити додаткові обстеження. У день процедури пацієнтові внутрішньовенно вводять загальну анестезію, і він втрачає свідомість. Водночас вводять міорелаксант, щоб запобігти мимовільним скороченням м'язів. Завдяки цьому під час процедури пацієнт не відчуває болю і не робить неконтрольованих рухів. На голову пацієнта встановлюють електроди. На мозок подають короткочасний електричний струм низької напруги. Ця процедура викликає в мозку контрольований судомний напад. Напад зазвичай триває 30–60 секунд. Оскільки пацієнт перебуває без свідомості, відчути цей процес він не може.
Після подачі електричного струму пацієнт протягом кількох хвилин прокидається самостійно. Більшість пацієнтів після процедури можуть відчувати легку сплутаність свідомості та тимчасову втрату пам'яті. Однак ці ефекти зазвичай швидко минають. ЕСТ, яку зазвичай проводять 2–3 рази на тиждень, загалом завершується за 6–12 сеансів. Кількість сеансів може змінюватися залежно від тяжкості хвороби та відповіді пацієнта на лікування.
Після процедури пацієнт недовго перебуває під наглядом. Здебільшого його виписують того самого дня. Для деяких пацієнтів ЕСТ сама по собі може бути достатньою. Іншим же може знадобитися її поєднання з медикаментозним лікуванням. Для досягнення тривалого покращення лікарі можуть рекомендувати пацієнтам додаткові підходи, як-от підтримувальну терапію або психотерапію. ЕСТ — науково обґрунтований метод лікування з доведеною ефективністю, безпечність якого забезпечують сучасні медичні технології. Особливо для пацієнтів, які не відповідають на медикаментозне лікування, вона може бути життєво важливим варіантом.
Які побічні ефекти ЕСТ (електрошокової терапії)?
Хоча електросудомну терапію (ЕСТ) у сучасній медичній практиці вважають безпечною, вона може спричиняти деякі побічні ефекти. Оскільки під час лікування пацієнтові вводять анестезію та міорелаксанти, біль під час процедури не відчувається. Однак після процедури можуть спостерігатися деякі тимчасові ефекти. До найпоширеніших побічних ефектів належать втрата пам'яті, сплутаність свідомості, головний біль і нудота. Втрата пам'яті зазвичай короткочасна і з часом минає. Проте в деяких пацієнтів вона може зберігатися довше. Короткочасна забудькуватість зазвичай обмежується подіями періоду до і після лікування. Крім того, деякі пацієнти після ЕСТ можуть тимчасово відчувати розсіяність уваги або легке когнітивне сповільнення. У рідкісних випадках, пов'язаних із лікуванням, можуть спостерігатися зміни артеріального тиску, біль у щелепі або скутість м'язів. Поширені побічні ефекти ЕСТ такі:
- Втрата пам'яті (короткочасна забудькуватість, рідко — тривала втрата пам'яті)
- Сплутаність свідомості та порушення орієнтації
- Головний біль і запаморочення
- Біль у м'язах і скутість щелепи (тимчасові, пов'язані з міорелаксантами)
- Нудота і блювання
- Коливання артеріального тиску (рідко — гіпертензія або гіпотензія)
- Відчуття втоми та слабкості
- Рідко — тимчасове посилення психологічних розладів
Ці побічні ефекти зазвичай зменшуються протягом кількох годин або днів після лікування. Втрата пам'яті та когнітивні ефекти зазвичай минають після завершення курсу лікування. Побічні ефекти ЕСТ можуть відрізнятися в різних пацієнтів. Перед початком лікування лікар-фахівець має провести оцінку ризиків.
Редакційна рада Anadolu Medical Center
Часті запитання
Коли може бути потрібна ця процедура?
Показання визначаються конкретною клінічною проблемою, результатами огляду та досліджень. Не кожна людина з подібними симптомами потребує однакового втручання.
Як підготуватися?
Підготовка залежить від методу. Лікар уточнює ліки, алергії, супутні хвороби та попередні обстеження і повідомляє, чи потрібно голодування, зміна медикаментів або інші заходи.
Чи має процедура ризики?
Будь-яке діагностичне або лікувальне втручання має потенційні ризики. Їх частота й серйозність залежать від методу та стану пацієнта; перед процедурою лікар пояснює очікувану користь і можливі альтернативи.
Що відбувається після процедури?
Післяпроцедурні рекомендації залежать від втручання. Це може включати коротке спостереження, контроль болю, обмеження навантаження, догляд за раною або плановий контроль.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.