Тема «гематома» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Гематома — це скупчення крові, що утворюється, коли внаслідок пошкодження кровоносних судин кров виходить за межі судини й накопичується між тканинами або в порожнинах тіла. До розвитку гематоми можуть призводити травми, хірургічні втручання, високий артеріальний тиск, порушення згортання крові або деякі ліки. Симптоми гематоми можуть відрізнятися залежно від ділянки, де виникла кровотеча, її інтенсивності та розміру. Легкі гематоми спостерігаються як невеликі синці під шкірою, тоді як серйозніші гематоми можуть розвиватися у внутрішніх органах або в мозку й становити загрозу для життя.
Що таке гематома?
Це проблема зі здоров'ям, що виникає внаслідок виходу крові назовні й її накопичення в певній ділянці після травми, хірургічного втручання або розриву кровоносної судини. Із згортанням крові між тканинами утворюється її скупчення, яке проявляється такими симптомами, як набряк, біль і зміна кольору. До станів, що спричиняють гематому, належать:
- травми внаслідок падіння або удару,
- черепно-мозкові травми або струси мозку,
- кровотеча після операції,
- розрив судини через високий артеріальний тиск,
- порушення згортання крові,
- застосування препаратів, що розріджують кров.
Скарги, пов'язані з гематомою, відрізняються залежно від ділянки, де вона утворилася. Кров, що накопичилася під шкірою, проявляється переважно синцем і набряком, тоді як гематома в мозку може спричиняти серйозні неврологічні симптоми.
Які бувають види гематом?
Як і чинники, що спричиняють гематому, відрізняються, так і залежно від ділянки її утворення існують різні види гематом. Деякі гематоми мають легкий перебіг, а інші можуть потребувати невідкладної медичної допомоги. Види гематом такі:
- Субдуральна гематома (скупчення крові під оболонкою мозку): гематома, що утворюється між мозком і твердою мозковою оболонкою (dura mater). Зазвичай виникає внаслідок черепно-мозкової травми або розриву судини. Може проявлятися головним болем, втратою свідомості, нудотою, неврологічними порушеннями (втратою мовлення або рухів). Це загрозливий для життя стан, що потребує невідкладної медичної допомоги.
- Епідуральна гематома (скупчення крові над оболонкою мозку): гематома, що утворюється між черепом і оболонкою мозку. Зазвичай розвивається після тяжкої черепно-мозкової травми або перелому. Серед симптомів можуть спостерігатися втрата свідомості, сильний головний біль і розширення зіниць.
- Внутрішньомозкова гематома (скупчення крові в мозку): розвивається внаслідок проникнення крові в тканину мозку. Може виникати внаслідок високого артеріального тиску, інсульту або черепно-мозкової травми. Може призводити до симптомів, подібних до інсульту, втрати мовлення та свідомості.
- Підшкірна гематома (скупчення крові під шкірою): поверхнева гематома, що виникає переважно після удару, забою або ін'єкції. Проявляється синцем на шкірі, набряком і незначним болем. Зазвичай не становить серйозного ризику для здоров'я й минає самостійно.
- Внутрішньом'язова гематома (скупчення крові в м'язовій тканині): розвивається внаслідок проникнення крові в м'яз. Зазвичай виникає через спортивні травми, удар або застосування препаратів, що розріджують кров. Проявляється набряком, синцем і обмеженням рухів.
- Внутрішньочеревна гематома (абдомінальна гематома): утворюється внаслідок скупчення крові навколо внутрішніх органів або в черевній порожнині. Може проявлятися сильним болем у животі, зниженням артеріального тиску та ознаками внутрішньої кровотечі. Це серйозний стан, який може потребувати хірургічного втручання.
- Гематома вуха (аурикулярна гематома): зазвичай виникає внаслідок травм голови або спортивних травм. Відчуваються набряк, ущільнення та чутливість вуха. Без лікування може призвести до стійкої деформації, відомої як «вухо борця» («вухо-цвітна капуста»).
- Ретинальна гематома (крововилив в око): утворюється внаслідок скупчення крові в шарі сітківки в задній частині ока. До таких гематом можуть призводити травма, високий артеріальний тиск або цукровий діабет. Оскільки вона може спричинити втрату зору, може знадобитися невідкладне лікування.
Які симптоми гематоми?
Симптоми відрізняються залежно від ділянки кровотечі, її розміру та того, які тканини організму уражені. Легкі гематоми проявляються невеликими синцями та набряками під шкірою, тоді як гематоми у внутрішніх органах або в мозку можуть бути серйозними й загрозливими для життя. Симптоми гематоми можна перелічити так:
- Синець (екхімоз): через скупчення крові під шкірою виникає синя, фіолетова або червона зміна кольору.
- Набряк: через скупчення крові в ділянці гематоми може відчуватися набряк і ущільнення.
- Біль і чутливість: гематоми, що розвиваються особливо після удару або травми, можуть спричиняти біль і чутливість під час дотику.
- Підвищення температури: із згортанням крові в ділянці гематоми може відчуватися незначне підвищення температури.
- Обмеження рухів: при внутрішньом'язових гематомах скупчення крові може утруднювати рухи й спричиняти скутість м'язів.
- Сильний головний біль: важливим симптомом може бути головний біль, що не минає й поступово посилюється, особливо після черепно-мозкової травми.
- Втрата свідомості та оглушення: через підвищення внутрішньочерепного тиску можуть розвиватися непритомність, втрата свідомості, забудькуватість і відчуття оглушення.
- Порушення мовлення: при гематомах, що уражають мовні центри мозку, можуть спостерігатися утруднення мовлення або порушення розуміння.
- Проблеми із зором: двоїння, нечіткість зору або раптова втрата зору можуть бути зумовлені тиском гематоми на зорові нерви.
- Слабкість і параліч: гематома в мозку може спричиняти втрату сили або параліч однієї половини тіла.
- Проблеми з рівновагою та порушення координації: гематоми, що розвиваються особливо в ділянці мозочка, можуть призводити до втрати рівноваги.
- Сильний біль у животі: скупчення крові в черевній порожнині може спричиняти інтенсивний біль і відчуття тиску.
- Набряк і ущільнення: може відчуватися аномальне переповнення та чутливість живота.
- Нудота та блювання: гематоми у внутрішніх органах можуть призводити до нудоти, блювання та порушень травлення.
- Низький артеріальний тиск і запаморочення: через тяжкі внутрішні кровотечі може спостерігатися раптове зниження артеріального тиску та запаморочення.
Як минає гематома?
Процес загоєння залежить від розміру гематоми, її розташування та загального стану здоров'я людини. Невеликі гематоми зазвичай природним шляхом розсмоктуються організмом і минають самостійно протягом кількох тижнів. Однак великі й глибокі гематоми можуть потребувати медичного втручання. Щоб прискорити загоєння гематоми, можна застосовувати такі методи:
- Прикладання пакета з льодом: прикладання холодного компресу (пакета з льодом) до ділянки гематоми протягом перших 24–48 годин звужує кровоносні судини й зменшує набряк і кровотечу. Пакет з льодом не слід прикладати безпосередньо до шкіри — його слід обгорнути тканиною або рушником.
- Підняте положення (елевація): якщо гематома утворилася на руці чи нозі, утримання ураженої ділянки в піднятому положенні може допомогти зменшити набряк.
- Легкий масаж і покращення кровообігу: після прикладання холодних компресів у перші кілька днів легкий масаж ділянки та застосування тепла можуть сприяти швидшому розсмоктуванню гематоми. Однак не слід надмірно тиснути, інакше кровотеча може посилитися.
- Вживання достатньої кількості води та збалансоване харчування: для швидшого загоєння гематоми корисно пити багато води та вживати продукти, багаті на вітамін C (як-от апельсини, лимони, полуниця, перець).
- Медичне спостереження та за потреби хірургічне втручання: великі гематоми, особливо якщо вони виникли у внутрішніх органах або в мозку, потребують медичного спостереження. Великі гематоми може знадобитися хірургічно дренувати (спорожнити).
- Спеціальне лікування для людей із порушеннями згортання крові: якщо людина приймає препарати, що розріджують кров, або має порушення згортання, для лікування гематоми може знадобитися корекція доз ліків.
Лікування гематоми
Невеликі гематоми зазвичай минають завдяки застосуванню щадних методів. Однак великі гематоми або гематоми у внутрішніх органах обов'язково потребують медичного втручання. Методи лікування легких гематом такі:
- Прикладання холодного компресу (перші 24 години)
- Підняте положення ділянки та відпочинок
- Легке теплове прогрівання для зменшення набряку (через 48 годин)
- Вживання достатньої кількості рідини та збалансоване харчування
Методи лікування тяжких гематом або гематом, що розвиваються у внутрішніх органах, такі:
- Визначення розміру гематоми за допомогою променевої візуалізації (МРТ, КТ, УЗД)
- За потреби — спорожнення гематоми шляхом хірургічного втручання
- Переливання крові або внутрішньовенне введення рідини (при тяжких внутрішніх кровотечах)
- Спостереження у відділенні інтенсивної терапії (у загрозливих для життя ситуаціях)
Хоча гематома найчастіше є станом із легким перебігом, який розсмоктується організмом, у деяких випадках вона може мати серйозні наслідки. Зокрема, гематоми, що утворюються в мозку, у внутрішніх органах або навколо великих судин, потребують невідкладної медичної допомоги. Якщо симптоми посилюються, життєво важливо без зволікань звернутися до медичного закладу.
Редакційна рада Anadolu Medical Center
Лікарі напряму «Внутрішня медицина» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише конкретні симптоми, а й їх тривалість, прогресування, поєднання між собою та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує оцінки, особливо якщо вона посилюється.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Заплануйте консультацію, якщо симптоми не минають, повторюються або посилюються. Раптовий сильний біль, значна кровотеча, задишка, непритомність, порушення мовлення, свідомості або інші гострі прояви потребують невідкладної допомоги.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика починається з анамнезу та клінічного огляду. Далі лікар за потреби призначає аналізи, візуалізацію або спеціальні тести. Обсяг обстеження залежить від підозрюваної причини.
Чи можна лікуватися самостійно?
Самолікування може приховати симптоми або відкласти правильний діагноз. Особливо обережно слід ставитися до рецептурних ліків, антибіотиків, гормонів, добавок та інвазивних процедур.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.