Тема «менопауза» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Менопауза — природний етап життя, коли внаслідок поступового згасання функцій яєчників менструальний цикл остаточно припиняється. Природну менопаузу визначають ретроспективно — після 12 місяців поспіль без менструацій за відсутності інших причин. Перехідний період, що починається до менопаузи, називають перименопаузою. Під час перименопаузи можуть спостерігатися такі симптоми, як зміни менструального циклу, припливи, нічна пітливість, проблеми зі сном, зміни настрою і сухість піхви. Етап життя після менопаузи визначають як постменопаузу. Менопауза не є хворобою і не в кожної жінки перебігає з однаковими симптомами. Оскільки тип, вираженість і тривалість симптомів різняться від людини до людини, оцінку і, за потреби, план лікування складають з урахуванням особливостей здоров’я конкретної людини.
Менопаузальна панель
Огляди, візуалізаційні та лабораторні дослідження, що входять до панелі.
- Звичайний гінекологічний огляд
- Консультація з харчування та дієтології
- Взяття мазка (Пап-тест)
- Thin-prep (рідинна цитологія) + тест на ВПЛ високого ризику (котест)
- Денситометрія (щільність кісток) усього тіла
- Двобічна мамографія на цифровому (повнопольовому) мамографі
- Дуплексне сканування сонних артерій (двобічне)
- УЗД молочних залоз (двобічне)
- Естрадіол (E2)
- Прогестерон
- ФСГ
- АЛТ (аланінамінотрансфераза)
- АСТ (аспартатамінотрансфераза)
- Сечовина (BUN)
- Креатинін
- Загальний аналіз крові (гемограма)
- ТТГ (тиреотропний гормон)
- Гемоглобін A1c
- Глюкоза (натщесерце)
- Глюкоза натщесерце (HOMA)
- Загальний холестерин
- Холестерин ЛПНЩ
- Холестерин ЛПВЩ
- Тригліцериди
Що таке менопауза?
Менопауза — природний біологічний процес, що свідчить про завершення репродуктивного віку. Зі згасанням фолікулярної функції яєчників змінюються рівні гормонів, і менструальний цикл остаточно припиняється. Менопауза не є хворобою, однак деякі симптоми, що виникають у перехідний період, можуть впливати на повсякденне життя та його якість.
З клінічного погляду менопауза позначає не період тривалістю в місяці чи роки, а певну точку в часі. Якщо немає іншої фізіологічної причини чи причини, пов’язаної із захворюванням, відсутність менструацій упродовж 12 місяців після останньої менструальної кровотечі вважають природною менопаузою. Перехідний період до менопаузи та етап життя після неї позначають іншими поняттями.
Яка різниця між перименопаузою, менопаузою і постменопаузою?
Перименопауза, менопауза і постменопауза — поняття, що позначають послідовні, але різні періоди. Перименопауза — перехідний до менопаузи період, у якому можуть починатися зміни менструального циклу та рівнів гормонів. Менопаузу визначають ретроспективно, коли від останньої менструальної кровотечі минуло 12 місяців; постменопауза ж позначає етап життя після цього.
Перименопауза (перехідний період до менопаузи)
Перименопауза — період, коли функції яєчників починають змінюватися і відбувається перехід до менопаузи. Менструальні цикли можуть подовжуватися, скорочуватися або деякі менструації можуть пропускатися. Разом із коливаннями рівнів гормонів можуть з’являтися такі скарги, як припливи, нічна пітливість, проблеми зі сном або сухість піхви.
Нерегулярність менструацій не означає, що овуляція повністю припинилася. Під час перименопаузи вагітність усе ще можлива. Тому нерегулярність менструацій не означає, що контрацепція більше не потрібна.
Менопауза
Якщо після останньої менструальної кровотечі, що відбулася з природних причин, менструацій немає впродовж 12 місяців, менопаузу визначають ретроспективно. Отже, менопаузу не слід розглядати як єдиний період, що триває багато років.
Постменопауза (період після менопаузи)
Постменопауза — етап життя після менопаузи. Деякі симптоми, як-от припливи чи вагінальні скарги, можуть зберігатися й у постменопаузі. З віком зростає значення оцінки індивідуальних ризиків щодо здоров’я кісток, серцево-судинної системи, обміну речовин і сечостатевої системи.
Які симптоми менопаузи?
Симптоми менопаузи можуть різнитися від людини до людини. Можуть спостерігатися зміни менструального циклу, припливи, нічна пітливість, проблеми зі сном, зміни настрою, утруднена концентрація уваги, сухість піхви та скарги з боку сечовивідних шляхів. Тип і вираженість симптомів у кожної людини свої.
Основні симптоми, які можуть виникати під час переходу до менопаузи, можна перелічити так:
- Подовження або скорочення менструального циклу
- Пропуск менструацій
- Зміна рясності кровотечі
- Припливи
- Нічна пітливість
- Проблеми зі сном
- Втома
- Зміни настрою
- Тривожність або пригнічений настрій
- Утруднена концентрація уваги та скарги, які описують як «туман у голові»
- Сухість і печіння в піхві
- Біль під час статевого акту
- Деякі скарги з боку сечовивідних шляхів
Деякі з цих симптомів можуть бути пов’язані й з іншими проблемами зі здоров’ям. Тому особливо ті скарги, що з’явилися нещодавно, є сильними або помітно впливають на повсякденне життя людини, не слід пояснювати лише менопаузою.
Зміни менструального циклу
Одна з найпомітніших особливостей перименопаузи — зміна менструального циклу. Менструації можуть наставати з коротшими чи довшими, ніж раніше, інтервалами, деякі цикли можуть пропускатися, може змінюватися рясність кровотечі.
Хоча нерегулярні менструації можуть траплятися в перименопаузі, не кожна зміна кровотечі зумовлена переходом до менопаузи. Особливо кровотечі, рясніші чи триваліші за звичайні або помітно відмінні від звичного менструального циклу, можуть потребувати гінекологічного обстеження.
Припливи і нічна пітливість
Припливи і нічна пітливість належать до вазомоторних симптомів, тісно пов’язаних із переходом до менопаузи. Приплив зазвичай проявляється раптовим сильним відчуттям жару у верхній частині тіла. Коли він виникає вночі, то через пітливість може переривати сон.
Частота і вираженість вазомоторних симптомів не в усіх однакові. В одних людей симптоми легкі й мало впливають на повсякденне життя, а в інших можуть помітно порушувати режим сну і погіршувати якість життя.
Зміни сну, настрою і концентрації
Під час перименопаузи можуть виникати труднощі із засинанням, часті нічні пробудження, утома, зміни настрою та утруднена концентрація уваги. До скарг, які можуть з’являтися в цей період, належить і забудькуватість, утруднене зосередження чи відчуття затуманеності мислення, що описують як «туман у голові».
Водночас депресію, сильну тривогу чи серйозні когнітивні скарги не слід пояснювати лише менопаузою. Оскільки подібні скарги можуть бути зумовлені порушеннями сну, психічними розладами, препаратами, що приймаються, чи іншими проблемами зі здоров’ям, за потреби можна провести детальне обстеження.
Вагінальні, сексуальні та сечові симптоми
Під час переходу до менопаузи та після нього можуть з’являтися сухість піхви, печіння, подразнення, біль під час статевого акту або деякі скарги на сечовипускання. Зміни, що з настанням менопаузи відбуваються в піхві, вульві, сечовому міхурі та сечовивідних шляхах, можуть спричиняти різноманітні симптоми, які об’єднують під назвою генітоуринарний менопаузальний синдром (ГУМС).
Зміни статевого потягу можуть бути пов’язані не лише з гормональними змінами. На сексуальне життя можуть впливати багато чинників, як-от сон, настрій, біль, динаміка стосунків, препарати, що приймаються, і загальний стан здоров’я.
Зміни з боку м’язів і суглобів, шкіри, волосся та складу тіла
Під час переходу до менопаузи деякі люди можуть мати скарги на м’язи і суглоби, сухість шкіри або зміни волосся. З віком можуть змінюватися також склад тіла і розподіл жирової тканини.
Пов’язувати зміни ваги лише з менопаузою неправильно. Свою роль можуть відігравати разом вік, харчування, фізична активність, сон і метаболічні чинники. Слід також знати, що гормональна терапія сама по собі не є методом схуднення.
У якому віці починається менопауза?
Вік природної менопаузи у світі здебільшого становить 45–55 років. Водночас точно передбачити, в якому саме віці в людини настане менопауза, неможливо. На вік настання менопаузи можуть впливати генетичні особливості, загальний стан здоров’я та інші індивідуальні чинники.
Перехід до менопаузи може починатися раніше за дату останньої менструації. Оскільки такі симптоми, як нерегулярні менструації та припливи, можуть з’являтися в період перименопаузи, початок переходу до менопаузи і момент, коли менопаузу визначають клінічно, — не одне й те саме.
Чому настає менопауза?
Природна менопауза настає внаслідок поступового згасання фолікулярної функції яєчників і зміни рівнів циркулюючого естрогену. Окрім природного вікового процесу, деякі хірургічні втручання або медичне лікування також можуть впливати на функції яєчників і призводити до менопаузи.
Гістеректомія, що означає видалення матки, і видалення яєчників — не одна й та сама операція. Після видалення матки менструальні кровотечі припиняються; однак якщо яєчники збережені, вироблення гормонів може тривати. Хірургічне видалення яєчників натомість може спричиняти раптовіші зміни рівнів гормонів.
Деякі методи лікування раку можуть тимчасово або постійно впливати на функцію яєчників, зокрема спричиняти ранню менопаузу після хіміотерапії. Чи буде втрата функції яєчників, пов’язана з лікуванням, тимчасовою чи постійною, залежить від застосованого лікування, віку та індивідуальних особливостей людини.
Чи є рання менопауза і первинна недостатність яєчників одним і тим самим?
Рання менопауза і первинна недостатність яєчників — різні поняття. Природну менопаузу, що настає у віці 40–44 років, визначають як ранню менопаузу, тоді як втрату функцій яєчників до 40 років розглядають у межах первинної недостатності яєчників (ПНЯ).
При первинній недостатності яєчників функції яєчників можуть не припинятися повністю й остаточно. Тому слід уникати категоричних висновків, особливо щодо фертильності, АМГ і оваріального резерву.
Припинення менструацій або поява симптомів, які можна пов’язати з менопаузою, до 40 років потребує оцінки фахівця. Первинна недостатність яєчників може потребувати особливого спостереження не лише щодо фертильності, а й щодо здоров’я кісток і серцево-судинної системи.
Як діагностують менопаузу? Чи існує тест на менопаузу?
Не існує єдиного аналізу крові, який слід проводити всім для діагностики менопаузи. Особливо в людей старше 45 років із типовими змінами менструального циклу та симптомами менопаузи оцінка здебільшого ґрунтується на клінічному анамнезі. Одне значення ФСГ чи естрадіолу саме по собі не дає змоги встановити діагноз менопаузи.
Оскільки під час перименопаузи рівні гормонів можуть коливатися, одне вимірювання може вводити в оману. Оцінюють разом дату останньої менструації, зміни менструального циклу, вік, симптоми та медичний анамнез. У межах оцінки ризиків можна використовувати й такі інструменти, як тест на ризик остеопорозу; однак подібні тести самі по собі не встановлюють діагноз остеопорозу, і їхні результати слід оцінювати разом із клінічними особливостями людини.
У яких випадках може знадобитися аналіз крові?
Аналізи крові можуть застосовувати, коли менопаузу підозрюють у молодшому віці, симптоми нетипові або потрібно виключити інші захворювання. Залежно від клінічної картини, окрім таких показників, як ФСГ та естрадіол, може знадобитися дослідження функції щитоподібної залози, пролактину або виключення вагітності. Яке дослідження потрібне, вирішують за результатами індивідуальної медичної оцінки.
Стани, що можуть спричиняти подібні симптоми
Нерегулярні менструації, пітливість, проблеми зі сном, зміни настрою і втома трапляються не лише при менопаузі. Подібні скарги можуть спричиняти вагітність, захворювання щитоподібної залози, зміни рівня пролактину, анемія, деякі препарати, порушення сну та проблеми з психічним здоров’ям.
Не за кожного симптому менопаузи потрібні комплексні дослідження. Які обстеження необхідні, визначають з урахуванням віку, симптомів і медичного анамнезу людини.
Скільки триває менопауза?
Говорити про певну тривалість менопаузи неправильно. Менопауза — точка в часі, яку визначають ретроспективно, коли від останньої менструальної кровотечі минуло 12 місяців. Процес, що може тривати роками, — це перименопауза. А те, як довго зберігатимуться пов’язані з менопаузою симптоми, різниться від людини до людини.
Наприклад, такі симптоми, як припливи і нічна пітливість, в одних людей тривають коротший час, а в інших можуть зберігатися роками. Для оцінки потреби в лікуванні важлива не лише тривалість симптомів, а й їхній вплив на якість життя людини.
Як планують лікування менопаузи?
Мета лікування менопаузи — не усунути менопаузу чи відновити менструації, а зменшити симптоми, що турбують людину, і задовольнити потреби щодо здоров’я, пов’язані з цим періодом. Лікування обирають з урахуванням типу і вираженості симптомів, віку, медичного анамнезу, індивідуальних ризиків і вподобань людини.
Не кожна людина потребує лікування. Коли лікування необхідне, у межах прийому в менопаузальному кабінеті, оцінивши симптоми, анамнез і індивідуальні потреби людини, можуть розглядати менопаузальну гормональну терапію, місцеве вагінальне лікування, негормональні варіанти та корекцію способу життя.
Менопаузальна гормональна терапія (МГТ / ЗГТ)
Менопаузальна гормональна терапія (МГТ або ЗГТ) — один із варіантів лікування, який можна застосовувати для контролю деяких симптомів менопаузи. Системна гормональна терапія належить до ефективних варіантів зменшення вазомоторних симптомів, як-от припливи і нічна пітливість.
Людям, у яких є матка, через вплив системної естрогенотерапії на внутрішню оболонку матки може знадобитися додати до лікування відповідний прогестаген. Для людей без матки підхід до лікування може бути іншим. Форму, тривалість лікування та індивідуальний баланс користі й ризику визначають для кожної людини окремо.
Гормональна терапія з естрогеном не є повністю безризиковою або придатною для всіх. Водночас узагальнення на кшталт «гормональна терапія неодмінно спричиняє рак» також неправильні. В оцінці важливі особистий і сімейний анамнез, вік, час, що минув від менопаузи, ризик тромбозу та серцево-судинних захворювань, захворювання печінки та деякі онкологічні захворювання в анамнезі.
Місцеве вагінальне лікування
При генітоуринарних скаргах, як-от сухість піхви, печіння чи біль під час статевого акту, можна розглянути варіанти місцевого лікування. Вагінальні зволожувачі та лубриканти належать до варіантів, що не містять гормонів. Деяким людям після оцінки лікаря можуть запропонувати місцеве гормональне лікування.
В особливих ситуаціях, як-от гормоночутливий рак в анамнезі, варіанти лікування слід визначати відповідно до оцінки профільних фахівців.
Негормональні варіанти лікування
Для людей, які не можуть застосовувати гормональну терапію або не бажають цього, існують негормональні варіанти контролю симптомів менопаузи. Деякі рецептурні препарати можна розглядати, зокрема, при вазомоторних симптомах, як-от припливи і нічна пітливість.
Який метод підходить, залежить від типу симптомів, медичного анамнезу та іншого лікування, яке отримує людина. Тому негормональні варіанти лікування також слід планувати з урахуванням стану здоров’я і потреб людини.
Чи безпечні рослинні засоби та добавки?
Те, що продукт рослинний чи «натуральний», саме по собі не означає, що він безпечний і ефективний. Хоча існують дослідження впливу рослинних засобів на симптоми менопаузи, для багатьох продуктів докази ефективності та безпечності обмежені. Склад і стандартизація продуктів також можуть різнитися.
Добавки можуть взаємодіяти з препаратами, що приймаються, або бути непридатними при деяких проблемах зі здоров’ям. Тому рекомендувати певний рослинний засіб чи добавку від симптомів менопаузи всім неправильно.
Кому може підходити менопаузальна гормональна терапія?
Придатність до менопаузальної гормональної терапії не визначається лише віком людини чи одним симптомом. МГТ можна розглядати для деяких людей із симптомами, що погіршують якість життя, як-от припливи і нічна пітливість. Ухвалюючи рішення, разом зважують очікувану користь лікування та індивідуальні ризики.
В оцінці можуть мати значення вік, час, що минув від менопаузи, наявність або відсутність матки, вираженість симптомів, особистий і сімейний анамнез, серцево-судинні захворювання, порушення згортання крові, захворювання печінки та деякі види раку.
МГТ не слід розглядати як рутинне профілактичне лікування, яке призначають усім для запобігання серцево-судинним захворюванням, деменції чи раку. Рішення про лікування мають ухвалювати разом лікар і пацієнтка, зваживши очікувану користь і можливі ризики.
Якими мають бути харчування і фізичні навантаження в менопаузі?
У період менопаузи збалансоване харчування і регулярна фізична активність важливі не лише для контролю симптомів, а й для підтримки здорового старіння, здоров’я м’язів і кісток та кардіометаболічного здоров’я. Замість єдиної «менопаузальної дієти» слід обирати стійкі харчові звички, що відповідають потребам здоров’я людини.
Достатнє надходження білка сприяє збереженню м’язової маси, а кальцій і вітамін D важливі для здоров’я кісток. Однак потреба у вітамінних і мінеральних добавках та відповідна доза різняться від людини до людини. Потребу можна визначити з урахуванням харчування, віку, наявних захворювань, препаратів, що приймаються, і лабораторних досліджень, які визнано необхідними.
Окрім регулярної фізичної активності, силові вправи можуть допомогти підтримати здоров’я м’язів і кісток. Важливо також планувати вправи з опорою на власну вагу та вправи на рівновагу відповідно до віку і фізичних можливостей людини.
Як менопауза впливає на здоров’я кісток і серця?
У роки після менопаузи може зростати значення оцінки щодо остеопорозу і здоров’я кісток. Зміни рівнів гормонів можуть впливати на кістковий обмін, але здоров’я кісток залежить не лише від менопаузи. На ризик остеопорозу впливають також вік, сімейний анамнез, статура, фізична активність та інші чинники здоров’я.
Так само й здоров’я серцево-судинної системи не слід оцінювати через одну причину. Артеріальний тиск, ліпіди крові, рівень цукру в крові, маса тіла, фізична активність та індивідуальний медичний анамнез є складовими загального серцево-судинного ризику.
Вимірювання щільності кісток чи серцево-судинні обстеження — не стандартний менопаузальний пакет, який слід проводити всім одночасно. План скринінгу та спостереження складають з урахуванням віку людини, наявних захворювань та індивідуальних ризиків.
Як у менопаузі змінюються сухість піхви і сексуальне життя?
У менопаузі сухість піхви, пов’язана зі змінами тканин піхви, може супроводжуватися такими скаргами, як печіння, подразнення або біль під час статевого акту. Цю картину, яку можуть супроводжувати й деякі скарги з боку сечовивідних шляхів, називають генітоуринарним менопаузальним синдромом (ГУМС).
Вагінальні зволожувачі можна використовувати для регулярного зволоження, а лубриканти — для зменшення дискомфорту від тертя під час статевого акту. Якщо скарги зберігаються, лікар може розглянути варіанти медикаментозного лікування.
Зниження статевого потягу не слід пояснювати лише гормонами. На статевий потяг можуть впливати біль, проблеми зі сном, настрій, динаміка стосунків, препарати, що приймаються, і загальний стан здоров’я.
Чи можна завагітніти в перименопаузі?
Завагітніти в перименопаузі можливо. Нерегулярність менструацій не означає, що овуляція повністю припинилася. Тому, якщо вагітність не планується, після початку нерегулярних менструацій може бути потрібно продовжувати використовувати відповідний метод контрацепції.
Коли можна припинити контрацепцію, залежить від віку людини та методу, яким вона користується. Хоча відсутність менструацій 12 місяців поспіль за відсутності іншої причини є одним з основних критеріїв клінічного визначення менопаузи, індивідуальний план контрацепції доцільно обговорити з лікарем.
Чи нормальна кровотеча після менопаузи?
Вагінальну кровотечу після менопаузи не слід вважати нормою, вона потребує гінекологічного обстеження. Навіть якщо кровотеча була лише одноразовою або у вигляді легких мажучих виділень, її причину слід з’ясувати. Хоча кровотеча після менопаузи може мати доброякісні причини, існують і серйозніші захворювання, які необхідно виключити.
Для оцінки важливі об’єм кровотечі, час її початку, препарати, що приймаються, і супутні симптоми. Хоча кровотеча після менопаузи не завжди вказує на серйозне захворювання, медичне обстеження для з’ясування її причини не слід відкладати.
Коли в період менопаузи слід звертатися до лікаря?
Не кожен симптом переходу до менопаузи потребує медикаментозного лікування. Водночас при припливах, нічній пітливості, проблемах зі сном, вагінальних чи сечових скаргах, які помітно погіршують якість життя, можна звернутися до лікаря акушера-гінеколога, щоб оцінити варіанти лікування.
Ситуації, важливі для медичної оцінки, можна перелічити так:
- Припинення менструацій до 40 років
- Незвично рясна або тривала кровотеча
- Вагінальна кровотеча або мажучі виділення після менопаузи
- Симптоми менопаузи, що помітно впливають на повсякденне життя
- Вагінальні та сечові скарги, що з’явилися нещодавно або помітно посилилися
- Біль у грудях або задишка
- Виражений набряк однієї ноги
- Серйозні психічні симптоми
- Значні побічні ефекти, що виникли під час лікування
Мета оцінки пов’язаних із менопаузою скарг — не лише зменшити симптоми. Відповідний план спостереження та лікування складають, зважаючи разом на вік, медичний анамнез, якість життя, індивідуальні ризики для здоров’я та вподобання людини.
Поширені запитання
Менопауза — природний етап життя, коли зі згасанням фолікулярної функції яєчників менструації остаточно припиняються. Природну менопаузу визначають ретроспективно — після 12 місяців поспіль без менструацій за відсутності іншої фізіологічної причини чи причини, пов’язаної із захворюванням. Перехідний період до менопаузи називають перименопаузою.
До ознак настання менопаузи можуть належати зміни менструального циклу, припливи, нічна пітливість, проблеми зі сном, зміни настрою, утруднена концентрація уваги, сухість піхви та дискомфорт під час статевого акту. Тип, час появи і вираженість симптомів різняться від людини до людини.
Природна менопауза у світі здебільшого настає у віці 45–55 років. Однак точно передбачити, в якому саме віці в людини настане менопауза, неможливо. Оскільки симптоми перименопаузи можуть починатися раніше за дату останньої менструації, початок переходу до менопаузи і саму менопаузу слід розрізняти.
Під час оцінки менопаузи разом розглядають менструальний анамнез, вік і симптоми. Природну менопаузу визначають після 12 місяців без менструацій за відсутності інших причин. Особливо в людей типового віку рутинні гормональні аналізи потрібні не завжди; у молодшому віці або при нетипових симптомах лікар може визначити необхідні аналізи.
Менопауза — це не стільки період певної тривалості, скільки точка в часі, яку визначають ретроспективно через 12 місяців після останньої менструації. Перименопауза ж може тривати кілька років, а деякі пов’язані з менопаузою симптоми можуть зберігатися й після менопаузи. Оскільки тривалість симптомів не в усіх однакова, називати фіксовану кількість років неправильно.
Менструації не завжди припиняються раптово. Під час перименопаузи менструальний цикл може скорочуватися або подовжуватися, деякі менструації можуть пропускатися, а рясність кровотечі може змінюватися. Ці зміни різняться від людини до людини. Незвично рясні, тривалі кровотечі або кровотечі, що відновилися після менопаузи, потребують окремої оцінки.
Ні. Для діагностики менопаузи не всім потрібно здавати аналіз на ФСГ. Оскільки під час переходу до менопаузи рівні гормонів можуть значно коливатися, одне вимірювання гормонів може давати обмежену інформацію. За основу беруть вік, менструальний цикл і симптоми; в особливих випадках, коли це визнано необхідним, лікар може скористатися лабораторними аналізами.
Встановлювати діагноз менопаузи за єдиним для всіх значенням ФСГ неправильно. Рівні ФСГ можуть бути мінливими, особливо під час перименопаузи. Тому лабораторний результат слід оцінювати разом із віком, менструальним циклом, симптомами та іншими клінічними даними; сам по собі результат ФСГ не означає діагнозу менопаузи.
Оскільки менопауза — природний етап життя, мета лікування полягає не в тому, щоб її усунути. Для контролю симптомів, що погіршують якість життя, можуть розглядати корекцію способу життя, менопаузальну гормональну терапію, місцеве вагінальне лікування або негормональні варіанти. Лікування планують відповідно до симптомів, медичного анамнезу та вподобань людини.
Вплив менопаузальної гормональної терапії на ризик раку може різнитися залежно від виду лікування та особливостей людини. Наприклад, у людей, які мають матку, застосування лише системного естрогену може становити ризик для внутрішньої оболонки матки; застосування відповідного прогестагену важливе для зниження цього ризику. Користь і ризики лікування слід оцінювати індивідуально.
Так. Для людей, які не можуть застосовувати гормони або не бажають гормональної терапії, існують негормональні варіанти контролю деяких симптомів менопаузи. Який варіант розглядатимуть, залежить від симптому, медичного анамнезу та іншого лікування, яке отримує людина. Негормональне лікування також потребує індивідуальної оцінки.
Контроль припливів планують з урахуванням їхньої частоти та впливу на повсякденне життя. Можуть розглядати корекцію способу життя, менопаузальну гормональну терапію для тих, кому вона підходить, або негормональні варіанти. Оскільки не існує одного методу, ефективного для всіх, лікування обирають з урахуванням медичного анамнезу та вподобань людини.
При сухості піхви можна розглянути вагінальні зволожувачі, а під час статевого акту — лубриканти. Якщо скарги зберігаються, лікар може розглянути місцеві чи інші варіанти медикаментозного лікування. Якщо сухість піхви поєднується з печінням, болем під час статевого акту або сечовими скаргами, можна провести оцінку щодо генітоуринарного менопаузального синдрому.
Під час переходу до менопаузи можуть змінюватися склад тіла і розподіл жирової тканини, але пов’язувати збільшення ваги лише з менопаузою неправильно. На масу тіла можуть впливати також вік, фізична активність, харчування, сон і метаболічні чинники. Менопаузальна гормональна терапія сама по собі не є лікуванням для схуднення.
Так. Під час перименопаузи, навіть якщо менструації нерегулярні, овуляція час від часу може відбуватися, тому вагітність можлива. Початок нерегулярних менструацій не означає, що від контрацепції слід автоматично відмовитися. Коли припиняти контрацепцію, слід спланувати з медичним фахівцем з урахуванням віку та методу, яким користується людина.
Ні. Вагінальну кровотечу чи мажучі виділення після менопаузи не слід вважати нормою, вони потребують гінекологічного обстеження. Хоча кровотеча може мати доброякісні причини, можуть бути й серйозні захворювання, які необхідно виключити. Тому, навіть якщо кровотеча незначна або була лише одноразовою, обстеження не слід відкладати.
Лікарі напряму «Акушерство та гінекологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише окремі симптоми, а й їх тривалість, прогресування, повторюваність та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує медичної оцінки, особливо якщо вона посилюється, супроводжується сильним болем, кровотечею, задишкою, порушенням свідомості чи іншими тривожними ознаками.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика зазвичай починається зі збору анамнезу та клінічного огляду. Залежно від підозрюваної причини лікар може призначити лабораторні аналізи, методи візуалізації, функціональні дослідження або спеціальні тести. Один результат рідко оцінюють ізольовано: важлива вся клінічна картина.
Від чого залежить лікування?
Тактика залежить від встановленої причини, тяжкості стану, віку, супутніх захворювань, ліків і результатів обстеження. Лікування може включати спостереження, зміни способу життя, медикаментозну терапію, реабілітацію або процедури. Самостійно починати чи припиняти рецептурні препарати не рекомендується.
Коли потрібно звернутися по невідкладну допомогу?
Негайна оцінка потрібна при раптовому значному погіршенні стану, утрудненому диханні, сильній кровотечі, непритомності, новому неврологічному дефіциті, дуже сильному болю або інших симптомах, що швидко прогресують. У таких ситуаціях не варто чекати планового прийому чи покладатися лише на домашні заходи.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.


