Тема «позаматкова вагітність» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Вагітність починається з прикріплення заплідненої яйцеклітини всередині матки. Однак у деяких випадках цей процес відбувається не так, як очікується, і запліднена яйцеклітина закріплюється в ділянці поза маткою. Цей стан, який медичною мовою називають «ектопічною вагітністю», у народі відомий як позаматкова вагітність. На ранньому етапі позаматкова вагітність може не давати симптомів, але в міру прогресування може спричиняти серйозні ускладнення. Оскільки тканини поза маткою не можуть виносити вагітність, цей стан потребує невідкладного втручання, однак за ранньої діагностики його можна успішно лікувати.
Що таке позаматкова вагітність?
Позаматкова вагітність — аномальний тип вагітності, що виникає внаслідок закріплення заплідненої яйцеклітини не в матці, а в іншому місці. Найчастіше вона виникає в маткових (фаллопієвих) трубах (трубна вагітність), але може утворюватися й в інших ділянках, як-от яєчники, черевна порожнина або шийка матки. Якщо за нормальної вагітності ембріон закріплюється у внутрішній оболонці матки (ендометрії) і продовжує розвиватися, то за позаматкової вагітності ділянка, де закріпився ембріон, не придатна для такого розвитку. Тому вона становить серйозний ризик як для здоров'я матері, так і для перебігу вагітності. За позаматкової вагітності ріст ембріона, ушкоджуючи навколишні тканини, може спричиняти внутрішню кровотечу та загрожувати життю.
Чому виникає позаматкова вагітність?
Основний чинник, що спричиняє позаматкову вагітність, — анатомічні або функціональні проблеми, які перешкоджають потраплянню заплідненої яйцеклітини в матку. Серед найчастіших причин — ушкодження або непрохідність маткових труб. Через це яйцеклітина не може просунутися до матки й закріплюється в іншому місці.
Чинники, що можуть спричиняти позаматкову вагітність:
- Перенесені інфекції органів малого таза (особливо ЗПСШ, як-от хламідіоз чи гонорея)
- Позаматкова вагітність в анамнезі
- Хірургічні операції на маткових трубах або перев'язування труб
- Структурні порушення, як-от ендометріоз
- Лікування методом ЕКЗ або інші втручання, що підвищують фертильність
- Використання внутрішньоматкового засобу (спіралі)
Ці чинники, порушуючи функцію маткових труб, можуть перешкоджати потраплянню заплідненої яйцеклітини в матку й підвищують ризик позаматкової вагітності.
Які симптоми позаматкової вагітності?
Симптоми позаматкової вагітності можуть різнитися залежно від терміну вагітності, ділянки, де вона розташована, і швидкості росту. У перші тижні можуть спостерігатися прояви, подібні до ознак вагітності; однак у міру прогресування позаматкової вагітності можуть з'являтися нетипові й небезпечні симптоми.
Поширені симптоми позаматкової вагітності:
- Затримка менструації та позитивний тест на вагітність
- Біль у паху: може бути однобічним, колючим або сильним
- Вагінальна кровотеча: спостерігається у вигляді мажучих або нерегулярних виділень
- Біль у плечі: може виникати внаслідок поширення болю в черевну порожнину через внутрішню кровотечу
- Запаморочення або непритомність: на пізній стадії — зниження артеріального тиску через внутрішню кровотечу
- Відчуття тиску на пряму кишку або утруднення дефекації
Помітивши симптоми, вкрай важливо без зволікань звернутися до лікаря, щоб запобігти можливим ускладненням.
Які існують види позаматкової вагітності?
Позаматкову вагітність поділяють на різні види залежно від ділянки поза маткою, де розвивається ембріон. Ця класифікація важлива як для діагностики, так і для лікування.
Основні види позаматкової вагітності такі:
- Трубна вагітність: найпоширеніший вид позаматкової вагітності. Ембріон закріплюється всередині маткової труби. Зазвичай це відбувається в ампулярному або істмічному відділі труби. Через ризик розриву труби рання діагностика має велике значення.
- Інтерстиційна вагітність: виникає в ділянці, де маткова труба з'єднується зі стінкою матки. Оскільки вона розташована близько до структури матки, її складно діагностувати, а за пізнього виявлення вона може спричиняти серйозні кровотечі.
- Яєчникова вагітність: ембріон закріплюється безпосередньо в тканині яєчника. Трапляється рідко й зазвичай потребує хірургічного втручання.
- Черевна (абдомінальна) вагітність: ембріон закріплюється в черевній порожнині, на внутрішніх органах. Через високий ризик ушкодження органів загрожує життю.
- Шийкова (цервікальна) вагітність: рідкісний вид, за якого ембріон закріплюється в шийці матки. Ризик кровотечі високий, і без втручання вона може призвести до видалення матки.
- Вагітність у рубці: виникає в жінок, які раніше перенесли кесарів розтин, унаслідок прикріплення ембріона до рубцевої тканини. Цю форму позаматкової вагітності діагностують дедалі частіше.
Як розпізнати позаматкову вагітність?
Діагноз позаматкової вагітності можна підтвердити за допомогою низки лабораторних досліджень і методів візуалізації. Зокрема, під час планових оглядів у перші тижні вагітності можна отримати ознаки, що вказують на позаматкову вагітність.
Нижче наведено методи, що допомагають розпізнати позаматкову вагітність:
- Відстеження рівня бета-ХГЛ: якщо за нормальної вагітності рівень гормону вагітності бета-ХГЛ подвоюється кожні 48 годин, то за позаматкової вагітності це зростання зазвичай повільне або нерегулярне.
- Трансвагінальне УЗД: вирішальною для діагнозу є відсутність плідного яйця в матці або виявлення аномальної тканини поза маткою.
- Гінекологічний огляд: підозру можуть викликати болючість матки, відчуття утворення або наявність рідини в черевній порожнині.
- Лапароскопія (рідко): для остаточного підтвердження діагнозу або одночасного лікування може знадобитися ендоскопічна операція.
Коли стає помітною позаматкова вагітність?
Позаматкова вагітність може почати проявлятися симптомами на 5-му або 6-му тижні після запліднення. У більшості випадків домашні тести на вагітність, зроблені через кілька днів після затримки менструації, дають позитивний результат. Однак симптоми зазвичай починають посилюватися з 6-го тижня.
У деяких жінок позаматкова вагітність може не давати симптомів, доки в місці прикріплення ембріона не станеться розрив. Тому кожна жінка з підозрою на вагітність має якомога раніше звернутися до лікаря.
Які чинники ризику позаматкової вагітності?
Хоча ризик позаматкової вагітності існує в будь-якої жінки, деякі стани суттєво його підвищують. Зокрема, стани, що ушкоджують маткові труби або порушують їхню будову, перешкоджаючи потраплянню ембріона в матку, можуть спричиняти розвиток позаматкової вагітності.
Найпоширеніші чинники ризику позаматкової вагітності:
- Позаматкова вагітність у минулому: у жінки, яка вже перенесла позаматкову вагітність, ризик повторення зростає.
- Перенесені інфекції труб (ЗЗОМТ): зокрема, такі захворювання, що передаються статевим шляхом, як хламідіоз чи гонорея, можуть порушувати будову труб.
- Ендометріоз: може спричиняти ушкодження труб, що здатне призвести до позаматкової вагітності.
- ЕКЗ і лікування безпліддя: настання вагітності неприродним шляхом іноді може спричиняти неправильне прикріплення ембріона.
- Операції на трубах: ризик позаматкової вагітності зростає після таких операцій, як видалення міоми, перев'язування труб або відновлення труб.
- Пізній вік матері: ризик зростає, зокрема, за вагітності після 35 років.
- Вагітність, що настала на тлі використання внутрішньоматкового засобу (спіралі): хоча вагітність зі спіраллю трапляється рідко, якщо вона настає, ймовірність позаматкової вагітності висока.
Як лікують позаматкову вагітність?
Метод лікування позаматкової вагітності визначають залежно від локалізації вагітності, ступеня її розвитку, загального стану пацієнтки та бажання мати дітей. Мета — зберегти здоров'я пацієнтки, завдавши якнайменшої шкоди матковим трубам, і за можливості зберегти фертильність.
Основні методи лікування позаматкової вагітності:
- Медикаментозне лікування: застосовується, коли позаматкова вагітність перебуває на ранній стадії, серцебиття ембріона ще не з'явилося і немає ризику розриву труби.
- Хірургічне лікування (лапароскопія або лапаротомія): застосовується в разі розриву труби, внутрішньої кровотечі або коли лікування метотрексатом не підходить. Лапароскопічним методом можна розкрити трубу й видалити позаматкову вагітність (сальпінгостомія) або повністю видалити трубу (сальпінгектомія).
- Підтримувальне лікування та спостереження: після проведеного лікування пацієнтку слід регулярно обстежувати, доки рівень ХГЛ не знизиться. Жінкам, які планують вагітність після лікування, слід планувати її під наглядом лікаря, щоб могла настати нормальна вагітність з прикріпленням у матці.
Без своєчасної діагностики позаматкова вагітність може спричиняти серйозні внутрішні кровотечі, втрату труби або, рідко, ускладнення, що загрожують життю майбутньої матері. Тому кожній жінці з підозрою на вагітність дуже важливо якомога раніше звернутися до лікаря.
Лікарі напряму «Акушерство та гінекологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише окремі симптоми, а й їх тривалість, прогресування, повторюваність та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує медичної оцінки, особливо якщо вона посилюється, супроводжується сильним болем, кровотечею, задишкою, порушенням свідомості чи іншими тривожними ознаками.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика зазвичай починається зі збору анамнезу та клінічного огляду. Залежно від підозрюваної причини лікар може призначити лабораторні аналізи, методи візуалізації, функціональні дослідження або спеціальні тести. Один результат рідко оцінюють ізольовано: важлива вся клінічна картина.
Від чого залежить лікування?
Тактика залежить від встановленої причини, тяжкості стану, віку, супутніх захворювань, ліків і результатів обстеження. Лікування може включати спостереження, зміни способу життя, медикаментозну терапію, реабілітацію або процедури. Самостійно починати чи припиняти рецептурні препарати не рекомендується.
Коли потрібно звернутися по невідкладну допомогу?
Негайна оцінка потрібна при раптовому значному погіршенні стану, утрудненому диханні, сильній кровотечі, непритомності, новому неврологічному дефіциті, дуже сильному болю або інших симптомах, що швидко прогресують. У таких ситуаціях не варто чекати планового прийому чи покладатися лише на домашні заходи.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.