Тема «пурпура» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Пурпура — це вид крововиливу під шкіру або в слизові оболонки, що характеризується червоно-фіолетовими висипаннями розміром від вістря голки до кількох сантиметрів. Ці елементи не бліднуть при натисканні на шкіру, оскільки кров, що просочилася з капілярів, накопичилася між тканинами. Пурпура зазвичай з'являється на нижніх частинах тіла, однак у поширених випадках може охоплювати все тіло. Хоча деякі її види частіше трапляються в дітей, вона може вражати людей будь-якого віку. Основною причиною інколи буває проста травма, а інколи пурпура є ознакою серйозних системних захворювань. Зокрема, у розвитку пурпури можуть відігравати роль захворювання імунної системи, запалення судин або порушення згортання крові. Тому пурпуру не слід розглядати лише як зміну кольору шкіри — до неї треба ставитися уважно.
Які симптоми пурпури?
Пурпура проявляється насамперед плямами на шкірі, схожими на синці. Однак залежно від основної причини вона може супроводжуватися й іншими симптомами:
- Червоні, фіолетові або коричнюваті висипання на шкірі
- Колір висипань не блідне при натисканні на них
- На одній ділянці — дрібні, як вістря голки, петехії або більші ділянки екхімозів
- Біль або набряк суглобів (особливо при пурпурі Шенляйна — Геноха)
- Біль у животі та розлади травної системи
- Кров у сечі (гематурія)
- Системні ознаки, як-от гарячка та слабкість
Які бувають види пурпури?
У клінічній практиці пурпуру поділяють на багато підтипів. Деякі з них тимчасові й нешкідливі, а деякі можуть потребувати серйозного медичного втручання:
- Тромбоцитопенічна пурпура: виникає через зниження кількості тромбоцитів у крові. До цієї групи належить імунна тромбоцитопенічна пурпура (ІТП).
- Нетромбоцитопенічна пурпура: кількість тромбоцитів у нормі, але пурпура розвивається через пошкодження стінок судин.
- Пурпура Шенляйна — Геноха (ПШГ): вид пурпури, пов'язаний із запаленням судин, що часто трапляється в дітей.
- Сенільна пурпура: нешкідливі синці, що зазвичай розвиваються в людей похилого віку через стоншення шкіри та слабкість судин.
- Травматична пурпура: тимчасові висипання, що виникають унаслідок ударів.
- Медикаментозна пурпура: цей стан можуть спричиняти деякі антибіотики, аспірин чи хіміотерапевтичні препарати.
Що таке пурпура Шенляйна — Геноха (ПШГ)?
Пурпура Шенляйна — Геноха (ПШГ) — захворювання, що характеризується запаленням дрібних кровоносних судин (васкулітом) і найчастіше трапляється в дітей. Хвороба зазвичай провокується інфекціями верхніх дихальних шляхів і виникає внаслідок надмірної реакції імунної системи. ПШГ проявляється фіолетовими висипаннями на шкірі, а також може уражати суглоби, кишечник і нирки.
Висипання на шкірі зазвичай зосереджуються на ногах, сідницях, а інколи й на руках. Оскільки хвороба має автоімунне походження, імунна система атакує власні судини, формуючи цю запальну картину. Хоча більшість випадків ПШГ минає самостійно, у деяких випадках можуть розвиватися серйозні ускладнення, як-от ураження нирок. Тому пацієнти з установленим діагнозом мають перебувати під регулярним наглядом. Через системні наслідки ПШГ є однією з форм пурпури, що потребують найуважнішого ставлення.
Чому виникає пурпура Шенляйна — Геноха?
Хоча точна причина пурпури Шенляйна — Геноха невідома, вважається, що хвороба розвивається внаслідок надмірної реакції імунної системи. Важливу роль може відігравати й генетична схильність. Захворювання зазвичай виникає після дії певного провокувального чинника. До таких чинників належать:
- Інфекції верхніх дихальних шляхів (особливо стрептококові)
- Деякі вірусні захворювання (наприклад, грип, аденовірусна інфекція)
- Ліки, що впливають на імунну систему (антибіотики, протизапальні засоби)
- Вакцини (зрідка повідомлялося про випадки, зокрема, після живих вакцин проти кору, епідемічного паротиту)
- Холодна погода та зміна пір року
- Харчова алергія або укуси комах
Ці чинники активують імунну систему й можуть спричиняти відкладення антитіл у стінках судин і запалення. Унаслідок цього підвищується проникність судин і з'являються пурпурні висипання. Навіть якщо причина ПШГ усунена, її наслідки можуть зберігатися ще деякий час.
Як лікують пурпуру Шенляйна — Геноха?
Хоча ПШГ зазвичай минає самостійно, лікування визначається тяжкістю симптомів і системними проявами. У легких випадках достатньо лише спостерігати за симптомами, тоді як у тяжчих потрібне медикаментозне лікування. Основні підходи до лікування:
- Відпочинок: пацієнтам із висипаннями на шкірі та болем у суглобах рекомендують відпочинок.
- Кортикостероїди: за таких станів, як біль у животі, ураження нирок або виражене запалення суглобів, можуть бути призначені похідні кортизону, як-от преднізолон.
- Контроль функції нирок: за допомогою аналізів сечі слід перевіряти, чи немає таких ознак, як втрата білка чи кровотеча.
- Регулярне спостереження: особливо пацієнти з ураженням нирок мають перебувати під тривалим наглядом, оскільки в деяких із них може розвиватися прогресуюче ураження нирок.
У пацієнтів із ПШГ зазвичай можливе повне одужання, однак не слід нехтувати ризиком рецидиву. Для планування лікування може знадобитися залучення таких спеціалістів, як дитячий ревматолог або нефролог.
Через що зростає ризик пурпури?
Ризик розвитку пурпури тісно пов'язаний із загальним станом здоров'я людини, активністю імунної системи та деякими чинниками навколишнього середовища. Хоча пурпура може виникнути в будь-кого, в деяких людей ризик вищий. Ці чинники ризику стосуються як простих шкірних форм пурпури, так і серйозніших її форм, що є провісниками системних захворювань. Основні чинники, що підвищують ризик пурпури:
- Похилий вік: з віком судини стоншуються, а підшкірна жирова клітковина зменшується, через що судини легко пошкоджуються.
- Прийом кортизону та антикоагулянтів: такі препарати, як аспірин, гепарин, варфарин, утруднюють згортання крові, і пурпура може виникати навіть від найменших ударів.
- Захворювання сполучної тканини: такі автоімунні хвороби, як вовчак, ревматоїдний артрит, можуть пошкоджувати судини й підвищувати ризик пурпури.
- Низький рівень тромбоцитів (тромбоцитопенія): зменшення кількості тромбоцитів знижує здатність крові згортатися. Цей стан часто трапляється, зокрема, у пацієнтів з ІТП (імунною тромбоцитопенічною пурпурою).
- Рак і хіміотерапія: при гематологічних онкологічних захворюваннях та їх лікуванні вироблення тромбоцитів може порушуватися.
- Інфекції: зокрема менінгококова інфекція, сепсис або вірусні інфекції можуть проявлятися пурпурою.
- Генетична схильність і сімейна чутливість судин
- Дефіцит вітамінів: цинга, що виникає, зокрема, при дефіциті вітаміну C, характеризується пурпурою.
У людей з одним або кількома з цих чинників ймовірність виникнення пурпури зростає. Тому в разі появи на шкірі незрозумілих синців, особливо якщо вони поширені або супроводжуються іншими симптомами, обов'язково слід звернутися до лікаря. Якщо основну причину виявлено рано, можна запобігти серйозним наслідкам.
Як лікують пурпуру?
Лікування пурпури визначається причиною цих підшкірних крововиливів. Тобто лікування передбачає не лише усунення синців, а й контроль основного захворювання. Насамперед необхідно встановити причину пурпури. Для цього збирають детальний медичний анамнез пацієнта, проводять фізикальний огляд і за потреби призначають лабораторні аналізи: загальний аналіз крові, рівень тромбоцитів, час кровотечі, коагулограму, ниркові та печінкові проби. За підозри на імунологічне чи системне захворювання можуть знадобитися й поглиблені обстеження.
Якщо пурпура розвинулася внаслідок простих травм і не має серйозної основної причини, лікування здебільшого не потрібне. З часом вона минає самостійно. У цей період ділянку шкіри слід берегти, уникаючи надмірного тиску чи ударів. Однак якщо пурпура виникла через низький рівень тромбоцитів, розпочинають спеціальне лікування залежно від основної причини. Наприклад, у разі такого стану, як імунна тромбоцитопенічна пурпура (ІТП), можуть застосовуватися кортикостероїдні препарати, терапія імуноглобуліном або зрідка — спленектомія (видалення селезінки).
При таких видах васкуліту, як пурпура Шенляйна — Геноха, лікування залежить від симптомів. Зазвичай рекомендують відпочинок, рясне пиття та за потреби знеболення нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП). У тяжких випадках можуть вдатися до терапії кортизоном. За наявності інфекції, що лежить в основі, призначають антибіотик, а при дефіциті вітамінів — замісну терапію. У разі пурпури, пов'язаної з онкологічними захворюваннями чи хворобами кісткового мозку, потрібне комплексне лікування, яке планує гематолог.
Лікарі напряму «Дерматологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише окремі симптоми, а й їх тривалість, прогресування, повторюваність та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує медичної оцінки, особливо якщо вона посилюється, супроводжується сильним болем, кровотечею, задишкою, порушенням свідомості чи іншими тривожними ознаками.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика зазвичай починається зі збору анамнезу та клінічного огляду. Залежно від підозрюваної причини лікар може призначити лабораторні аналізи, методи візуалізації, функціональні дослідження або спеціальні тести. Один результат рідко оцінюють ізольовано: важлива вся клінічна картина.
Від чого залежить лікування?
Тактика залежить від встановленої причини, тяжкості стану, віку, супутніх захворювань, ліків і результатів обстеження. Лікування може включати спостереження, зміни способу життя, медикаментозну терапію, реабілітацію або процедури. Самостійно починати чи припиняти рецептурні препарати не рекомендується.
Коли потрібно звернутися по невідкладну допомогу?
Негайна оцінка потрібна при раптовому значному погіршенні стану, утрудненому диханні, сильній кровотечі, непритомності, новому неврологічному дефіциті, дуже сильному болю або інших симптомах, що швидко прогресують. У таких ситуаціях не варто чекати планового прийому чи покладатися лише на домашні заходи.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.