Тема «рак надниркових залоз (адренокортикальний рак)» стосується онкологічного захворювання, для якого важливі рання оцінка стійких симптомів, підтвердження діагнозу та визначення поширеності процесу. Обстеження й лікування залежать від локалізації, стадії, гістологічного типу та стану людини. За незвичних змін, що не минають, варто звернутися до лікаря.
Рак надниркової залози — рідкісний вид раку, що виникає в надниркових (адреналових) залозах, розташованих безпосередньо над нирками. Надниркові залози виробляють багато важливих для організму гормонів. Ці гормони регулюють різні функції організму. Залози складаються з двох основних частин: кори (зовнішньої частини), що виробляє гормони, і мозкової речовини (внутрішньої частини), що зберігає гормони. Рак надниркової залози зазвичай починається в корі і може спричиняти порушення вироблення гормонів. Рак надниркової залози спочатку може не проявлятися вираженими симптомами. Тому рання діагностика часто буває складною. У міру прогресування раку можуть з'являтися такі ознаки, як порушення вироблення гормонів і збільшення органа через пухлину.
Що таке рак надниркової залози (адренокортикальний рак)?
Це рідкісний вид раку, що починається в надниркових залозах, розташованих над нирками. Надниркові залози — два невеликі органи, що відповідають за вироблення гормонів в організмі. Ці залози виробляють гормони, які допомагають організму протидіяти стресу, як-от адреналін і норадреналін, а також гормони, що впливають на метаболізм, сольовий баланс, функції імунної системи та репродуктивне здоров'я. Рак надниркової залози виникає внаслідок неконтрольованого росту аномальних клітин в одній із цих залоз. Рак надниркової залози зазвичай відомий як адренокортикальний рак (АКР, ACC). Цей вид раку починається в корі (зовнішній частині) надниркової залози. Хоча точна причина раку надниркової залози невідома, цей стан можуть провокувати генетичні чинники та деякі захворювання.
Які симптоми раку надниркової залози?
На ранніх стадіях раку надниркової залози симптомів може не бути. Однак у міру прогресування раку можуть з'являтися різні симптоми. Симптоми раку надниркової залози різняться залежно від розміру пухлини, її розташування та впливу на вироблення гормонів. Найчастіші симптоми можна перелічити так:
- Біль або здуття живота: рак надниркової залози може спричиняти біль або здуття в ділянці живота, оскільки надниркові залози розташовані в черевній порожнині.
- Гормональні порушення: надниркові залози виробляють гормони. Рак, спричиняючи надмірне вироблення гормонів, може порушувати рівновагу в організмі.
- Надмірна пітливість і високий тиск: рак надниркової залози може спричиняти надмірне вироблення гормонів в організмі. Унаслідок цього можуть спостерігатися надмірна пітливість, головний біль і високий артеріальний тиск.
- Втома і слабкість: через гормональний дисбаланс в організмі можуть спостерігатися загальна слабкість і втрата енергії.
- Втрата ваги: під впливом раку можуть виникати втрата апетиту та втрата ваги.
Чому виникає рак надниркової залози?
Точна причина раку надниркової залози невідома. Однак вважається, що це захворювання провокують деякі чинники ризику. Генетичні чинники можуть відігравати важливу роль у розвитку раку надниркової залози. У людей, у родині яких були випадки раку надниркової залози, ризик може зростати. Крім того, деякі генетичні захворювання та гормональний дисбаланс також можуть підвищувати ймовірність розвитку цього виду раку. Причини раку надниркової залози можна перелічити так:
- Генетичні чинники: рак надниркової залози пов'язаний із деякими генетичними захворюваннями. Такі генетичні захворювання, як синдром Лі — Фраумені, синдром Беквіта — Відемана та хвороба фон Гіппеля — Ліндау, можуть підвищувати ризик раку надниркової залози.
- Вік і стать: рак надниркової залози зазвичай частіше трапляється в людей віком 40–50 років. Він може траплятися однаково часто в чоловіків і жінок.
- Випадки раку надниркової залози в родині: наявність випадків раку надниркової залози в родині може підвищувати ризик у людини.
- Гормональні порушення: деякі захворювання та розлади, що посилюють вироблення гормонів наднирковими залозами, можуть призводити до розвитку раку.
- Чинники довкілля: токсини та хімічні речовини з довкілля є чинниками ризику, які можуть бути пов'язані з розвитком раку.
Як діагностують рак надниркової залози?
Діагноз зазвичай встановлюють за результатами фізикального огляду та різних досліджень. Для діагностики раку надниркової залози лікар перевіряє, чи немає в ділянці живота припухлості або болючості. Для виявлення утворень у черевній порожнині може застосовуватися ультразвукове дослідження. Крім того, для оцінки розміру пухлини, її розташування та поширення на інші органи лікар може призначити комп'ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Поряд із цим до методів діагностики належать і гормональні аналізи. Серед них можуть проводитися функціональні печінкові проби та інші біохімічні аналізи для оцінки впливу раку. Однак для встановлення остаточного діагнозу беруть і досліджують зразок тканини надниркової залози. Це підтверджує наявність ракових клітин.
Які стадії раку надниркової залози?
Стадії раку надниркової залози використовують, щоб визначити розмір пухлини, її поширення на навколишні тканини та ступінь поширення раку в організмі. Таке стадіювання відіграє важливу роль у складанні плану лікування і дає інформацію про прогноз. Стадії класифікують залежно від таких чинників, як розмір пухлини та метастазування в регіонарні лімфатичні вузли й віддалені органи, так:
- Стадія I: найраніша стадія раку надниркової залози. На цій стадії пухлина розташована лише в наднирковій залозі і не поширилася на навколишні тканини, органи чи лімфатичні вузли. Це етап, на якому лікування ракових пухлин, що не дали метастазів у печінку та інші органи, зазвичай найуспішніше. Завдяки ранній діагностиці та лікуванню рак на цій стадії зазвичай вдається повністю видалити хірургічно.
- Стадія II: пухлина продовжує рости в наднирковій залозі, але не поширилася на навколишні тканини чи лімфатичні вузли. На цій стадії пухлина може збільшуватися і, тиснучи на органи черевної порожнини, спричиняти виражені симптоми. Рання діагностика все ще дає добрі шанси на лікування.
- Стадія III: стадія, на якій пухлина виходить за межі надниркової залози і починає поширюватися на навколишні тканини та лімфатичні вузли. Однак на цій стадії пухлина ще не дала метастазів у віддалені органи. Ця стадія свідчить про перехід раку на пізніший етап. Лікування може стати складнішим. На III стадії хірургічне видалення пухлини часто буває утрудненим. Крім того, можуть застосовуватися додаткові варіанти лікування — допоміжні методи, як-от хіміотерапія або променева терапія.
- Стадія IV: рак дав метастази у віддалені органи (легені, печінку, кістки тощо) і поширився на більшу ділянку.
Які методи лікування раку надниркової залози?
Лікування індивідуалізують залежно від стадії раку та загального стану здоров'я пацієнта. У лікуванні раку надниркової залози першим кроком зазвичай є хірургічне видалення ураженої раком надниркової залози. Це зазвичай може давати успішні результати на ранніх стадіях, коли пухлина ще не поширилася на навколишні тканини. У випадках, коли рак неможливо видалити хірургічно, для зменшення пухлини та контролю болю може застосовуватися променева терапія. На пізніх стадіях раку для знищення ракових клітин можуть застосовуватися хіміотерапевтичні препарати. Однак рак надниркової залози зазвичай менш чутливий до хіміотерапії. Для пригнічення вироблення гормонів і стримування росту пухлини можуть застосовуватися ліки. Вони можуть бути ефективними особливо для пухлин, що посилюють вироблення гормонів. Крім того, існує один із нових методів лікування, який застосовують для стримування росту ракових клітин. У деяких випадках можуть застосовуватися методи лікування, що стимулюють імунну систему до боротьби з раковими клітинами.
Редакційна колегія Anadolu Medical Center
Лікарі напряму «Урологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише конкретні симптоми, а й їх тривалість, прогресування, поєднання між собою та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує оцінки, особливо якщо вона посилюється.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Заплануйте консультацію, якщо симптоми не минають, повторюються або посилюються. Раптовий сильний біль, значна кровотеча, задишка, непритомність, порушення мовлення, свідомості або інші гострі прояви потребують невідкладної допомоги.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика починається з анамнезу та клінічного огляду. Далі лікар за потреби призначає аналізи, візуалізацію або спеціальні тести. Обсяг обстеження залежить від підозрюваної причини.
Чи можна лікуватися самостійно?
Самолікування може приховати симптоми або відкласти правильний діагноз. Особливо обережно слід ставитися до рецептурних ліків, антибіотиків, гормонів, добавок та інвазивних процедур.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.