Тема «рак придаткових пазух носа» стосується онкологічного захворювання, для якого важливі рання оцінка стійких симптомів, підтвердження діагнозу та визначення поширеності процесу. Обстеження й лікування залежать від локалізації, стадії, гістологічного типу та стану людини. За незвичних змін, що не минають, варто звернутися до лікаря.
Ніс і пазухи — це заповнені повітрям порожнини, які фільтрують і зволожують вдихуване повітря та сприяють резонансу голосу. Рак, що розвивається в цих ділянках, зазвичай походить із клітин слизової оболонки, що вистилає носову порожнину та придаткові пазухи носа. Плоскоклітинна карцинома — найпоширеніший вид раку пазух. Рак пазух носа зазвичай є хворобою, що прогресує повільно й на ранніх стадіях не дає симптомів. Тому хворобу здебільшого діагностують на пізніх стадіях. Рак пазух може проявлятися такими симптомами, як закладеність носа, біль або набряк обличчя, головний біль, носові кровотечі та порушення зору. У міру росту пухлина може уражати нерви, очі, зуби та навколишні тканини.
Що таке рак пазух носа?
Рак пазух носа — це рідкісний, але серйозний вид раку голови та шиї, що виникає в носовій порожнині та придаткових пазухах носа. Придаткові пазухи носа — це заповнені повітрям порожнини навколо носа. Вони виконують важливі функції, такі як зволоження та фільтрація вдихуваного повітря і забезпечення резонансу голосу. Рак пазух виникає внаслідок аномального росту та неконтрольованого розмноження клітин цієї ділянки. Рак пазух зазвичай починається в плоских клітинах, що вистилають слизову оболонку носа, і з часом може поширюватися на прилеглі кістки, очну ямку та основу черепа. Плоскоклітинна карцинома — найпоширеніший вид раку пазух. Окрім неї, можуть траплятися аденокарцинома, мукоепідермоїдна карцинома, саркоми, що походять із нервової та м'язової тканин, лімфоми та меланоми.
Які симптоми раку пазух носа?
Цей вид раку може прогресувати приховано й на ранніх стадіях не давати симптомів. Однак у міру прогресування хвороби він може проявлятися такими симптомами, як закладеність носа, біль і набряк обличчя, головний біль, носова кровотеча, зубний біль і проблеми із зором. Рак пазух зазвичай діагностують на пізній стадії, оскільки його симптоми можна сплутати з такими поширеними захворюваннями, як синусит або алергія. На розвиток хвороби можуть впливати такі чинники ризику, як тривалий контакт із хімічними речовинами та забрудненим повітрям, інфекції HPV і вірусу Епштейна — Барр (EBV).
Найпоширеніші симптоми раку пазух носа
Це вид раку, який на ранніх стадіях не дає симптомів або може бути сплутаний із поширеними захворюваннями дихальних шляхів, такими як синусит чи алергія. Однак у міру росту пухлини та її поширення на навколишні тканини в пацієнта з'являються виражені симптоми. Такі симптоми, як закладеність носа, біль і набряк обличчя, носова кровотеча, головний біль і порушення зору, належать до найпоширеніших ознак раку пазух. Особливо однобічна та тривала закладеність носа, кров'янисті виділення з носа або інфекції, які не минають попри лікування синуситу, потребують ретельної оцінки щодо можливого раку пазух.
З прогресуванням хвороби пухлина може поширюватися на очі, нервову систему та верхньощелепну кістку. У такому разі можуть з'являтися такі симптоми, як набряк ока, двоїння в очах, зубний біль або оніміння щелепи. Крім того, унаслідок руйнування раком слизової оболонки носа можуть спостерігатися такі симптоми, як виділення з носа з неприємним запахом і хронічна нежить. Пацієнти часто можуть мати такі проблеми, як утруднене носове дихання, асиметрія обличчя або закладеність вуха. Симптоми раку пазух такі:
- Однобічна закладеність носа, що не минає: Тривала закладеність носа, особливо однобічна, може бути ознакою раку.
- Кров'янисті виділення з носа або виділення з неприємним запахом: Часті кровотечі з носа або гнійні виділення є однією з ознак раку пазух.
- Набряк або чутливість обличчя: Пухлина, що росте в пазухах, може спричиняти асиметрію обличчя або болючий набряк.
- Головний біль і біль в обличчі: Закупорка пазух і ріст пухлини можуть спричиняти сильний головний біль і біль в обличчі.
- Набряк ока або двоїння в очах: Коли пухлина тисне на ділянку навколо ока, у пацієнта можуть виникати порушення зору та набряк ока.
- Зубний біль, втрата зубів або оніміння щелепи: Рак, що поширюється на верхню щелепу, може призводити до втрати зубів або оніміння щелепи.
- Закладеність вуха та втрата слуху: Тиск у пазухах може спричиняти відчуття повноти у вусі та втрату слуху.
- Виразки в роті або горлі, що не загоюються: Такі симптоми можуть з'являтися в разі росту пухлини між носовою порожниною та ротом.
- Набряк на шиї або збільшення лімфатичних вузлів: У разі поширення раку на лімфатичні вузли на шиї можуть утворюватися безболісні набряки.
- Зміни нюху або смаку: Через ураження носової порожнини може виникати втрата нюху або смаку.
Оскільки рак пазух носа — це хвороба, симптоми якої з'являються поступово й з часом посилюються, діагностувати її на ранніх стадіях складно. Однак не слід нехтувати тривалими симптомами, як-от закладеність носа, що не минає, біль в обличчі або проблеми з очима.
Як діагностують рак пазух носа?
Лікар-оториноларинголог (ЛОР), оглядаючи носову порожнину та пазухи, може виявити підозрілі утворення або аномалії. Насамперед проводять ендоскопічне обстеження. Для огляду носової порожнини та пазух використовують назальний ендоскоп (тонку трубку з камерою). Якщо лікар помічає підозріле утворення або аномальну тканину, для детального дослідження застосовують сучасні методи візуалізації. Комп'ютерна томографія (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ) — важливі інструменти для визначення розміру пухлини, її розташування та поширення на навколишні тканини.
Для встановлення остаточного діагнозу проводять біопсію. Під час біопсії беруть зразок підозрілої тканини й направляють його на патологоанатомічне дослідження. Дослідження клітин під мікроскопом визначає, чи є пухлина раковою та з якого типу клітин вона походить. Якщо діагностовано рак, за допомогою сучасних методів, таких як позитронно-емісійна томографія (ПЕТ), з'ясовують, чи поширився рак на інші ділянки організму (метастази). Крім того, для з'ясування ролі вірусних інфекцій, як-от HPV або вірусу Епштейна — Барр (EBV), у розвитку хвороби можуть проводитися аналізи крові та молекулярно-біологічні дослідження.
Лікування раку пазух носа
Для лікування раку пазух зазвичай застосовують поєднання хірургічного втручання, променевої терапії та хіміотерапії. Якщо на ранніх стадіях пухлина обмежена лише пазухами, її можна повністю видалити хірургічно. Однак на пізніх стадіях, оскільки рак може поширюватися на навколишні тканини та лімфатичні вузли, може знадобитися додаткове лікування. Хірургічне лікування — один із найпоширеніших методів лікування раку пазух. Залежно від розміру та розташування пухлини можуть застосовуватися мініінвазивна ендоскопічна хірургія або відкриті хірургічні методики. Під час хірургічного втручання намагаються повністю видалити ракову тканину.
Після операції або у випадках, коли хірургічне втручання неможливе, може проводитися променева терапія. За допомогою високоенергетичних рентгенівських променів знищують ракові клітини й запобігають росту пухлини. Особливо при пухлинах, розташованих поблизу основи черепа або зорових нервів, променева терапія може бути безпечнішим варіантом, ніж хірургічне втручання. Хіміотерапія — метод лікування, який застосовують при пізніх стадіях раку пазух або в поширених (метастатичних) випадках. Для зупинки розмноження ракових клітин використовують ліки, що вводяться внутрішньовенно. Хіміотерапія, застосована разом із хірургічним втручанням або променевою терапією, може підвищувати успішність лікування. Зокрема, коли рак поширився на лімфатичні вузли або віддалені органи, хіміотерапія відіграє важливу роль у контролі хвороби.
Останніми роками імунотерапія та таргетна терапія також дають багатообіцяючі результати в лікуванні раку пазух. Імунотерапія допомагає імунній системі ефективніше боротися з раковими клітинами, тоді як таргетна терапія спрямована на певні генетичні мутації для контролю росту пухлини.
Редакційна рада Anadolu Medical Center
Лікарі напряму «Оториноларингологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише конкретні симптоми, а й їх тривалість, прогресування, поєднання між собою та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує оцінки, особливо якщо вона посилюється.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Заплануйте консультацію, якщо симптоми не минають, повторюються або посилюються. Раптовий сильний біль, значна кровотеча, задишка, непритомність, порушення мовлення, свідомості або інші гострі прояви потребують невідкладної допомоги.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика починається з анамнезу та клінічного огляду. Далі лікар за потреби призначає аналізи, візуалізацію або спеціальні тести. Обсяг обстеження залежить від підозрюваної причини.
Чи можна лікуватися самостійно?
Самолікування може приховати симптоми або відкласти правильний діагноз. Особливо обережно слід ставитися до рецептурних ліків, антибіотиків, гормонів, добавок та інвазивних процедур.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.