Тема «рак уретри» стосується онкологічного захворювання, для якого важливі рання оцінка стійких симптомів, підтвердження діагнозу та визначення поширеності процесу. Обстеження й лікування залежать від локалізації, стадії, гістологічного типу та стану людини. За незвичних змін, що не минають, варто звернутися до лікаря.
Рак уретри — рідкісний вид раку, що виникає в клітинах трубчастої структури, яка утворює сечовивідний шлях і називається уретрою (сечівником). Уретра — це канал, що починається від сечового міхура і забезпечує виведення сечі з організму. Цей вид раку зазвичай виникає внаслідок неконтрольованого росту клітин, що вистилають уретру, і утворення пухлини. Уретра, яка має різну анатомічну будову в жінок і чоловіків, має певні чинники ризику щодо розвитку раку. Якщо рак уретри не виявлено на ранній стадії, він має тенденцію поширюватися на навколишні тканини та органи.
Що таке уретра?
Уретра, важлива частина сечовидільної системи, — це трубчаста структура, яка забезпечує виведення сечі з організму. Вона починається від сечового міхура і слугує для виведення сечі назовні. Цей канал відрізняється в жіночій і чоловічій анатомії. У жінок уретра коротша (у середньому 3–4 см) і використовується лише для виведення сечі, тоді як у чоловіків уретра довша (у середньому 20 см) і бере участь у транспортуванні як сечі, так і сперми. У чоловіків уретра проходить через передміхурову залозу та статевий член і відкривається назовні. У жінок вона відкривається назовні безпосередньо над піхвою, у ділянці, яку називають зовнішнім отвором уретри. Внутрішня поверхня уретри вкрита ніжним слизовим шаром. Він забезпечує захист від інфекцій і подразнення вздовж шляху проходження сечі. Водночас уретра чутлива до різних захворювань. Зокрема, такі стани, як інфекції, камені та пухлини, можуть спричиняти її ушкодження. Уретра також може уражатися інфекціями, що передаються статевим шляхом. Без лікування ці стани можуть призводити до серйозніших ускладнень.
Що таке рак уретри?
Це рідкісний вид раку, що виникає внаслідок аномального і неконтрольованого розмноження клітин, які вистилають уретру. Рак, що зазвичай починається в епітеліальних клітинах внутрішньої поверхні уретри, з часом може поширитися на навколишні тканини та органи. Рак уретри частіше трапляється в чоловіків, ніж у жінок. У чоловіків він може уражати уретру в ділянці передміхурової залози, а в жінок — виникати в ділянках, пов'язаних із піхвою. Рак уретри здебільшого поділяють на два основні типи — плоскоклітинну карциному та перехідноклітинну карциному. Плоскоклітинна карцинома частіше трапляється в нижній частині уретри, ближче до зовнішнього отвору. Перехідноклітинна карцинома розвивається в глибших відділах. У рідкісних випадках в уретрі може трапитися й тип, який називають аденокарциномою.
Які симптоми раку уретри?
На ранній стадії він може не мати симптомів. Однак у міру прогресування хвороби симптоми, що впливають на уретру та навколишні тканини, стають виразнішими. Симптоми зазвичай починаються з дискомфорту під час сечовипускання та аномалій у ділянці уретри. Найчастішими симптомами є звуження струменя сечі, кровотеча, біль або відчуття печіння. У деяких випадках можна помітити ущільнене утворення або набряк в уретрі. Ці симптоми можна сплутати з інфекцією чи іншою урологічною проблемою. Тому для правильної діагностики обов'язково слід звернутися до лікаря. Симптоми раку уретри можна перелічити так:
- Біль і печіння під час сечовипускання: відчуття печіння або біль під час сечовипускання можуть бути одними з перших ознак раку уретри.
- Кров у сечі (гематурія): видима кров у сечі або мікроскопічна кров, виявлена в аналізі сечі.
- Звуження струменя сечі або напруження: ослаблення струменя сечі або повна його закупорка.
- Кровотеча або виділення з уретри: аномальна кровотеча або жовто-білі виділення з отвору уретри.
- Утворення в ділянці уретри або таза: ущільнення чи утворення, що промацується навколо уретри.
- Біль у ділянці таза: постійний біль або відчуття дискомфорту внизу живота чи в паху.
- Часті позиви до сечовипускання: почастішання сечовипускання, але щоразу з виділенням невеликої кількості сечі.
- Набряк або чутливість уретри: видимий набряк і чутливість у ділянці отвору уретри.
- Повторювані інфекції сечовивідних шляхів: хронічна інфекція сечовивідних шляхів може розвиватися на тлі раку уретри.
Як діагностують рак уретри?
Діагноз встановлюють на підставі ретельної оцінки скарг пацієнта та низки діагностичних досліджень. Основна мета діагностики раку уретри — точно визначити наявність хвороби, її поширення і тип та скласти відповідний план лікування. Насамперед лікар розпитує пацієнта про такі симптоми, як утруднене сечовипускання, поява крові в сечі, біль або виділення з уретри. Під час фізикального огляду перевіряють, чи немає навколо уретри утворення, набряку або болючості. У жінок може бути проведено вагінальне обстеження, а в чоловіків — обстеження передміхурової залози. Залежно від результатів лікар може призначити такі дослідження:
- Аналіз сечі: у сечі шукають кров, ознаки інфекції або ракові клітини.
- Цитологія сечі: зразок сечі досліджують під мікроскопом, щоб виявити аномальні або ракові клітини.
- Ультразвукове дослідження (УЗД): застосовується для виявлення аномалій в уретрі та сечовому міхурі.
- Комп'ютерна томографія (КТ): дає детальні зображення для оцінки того, чи поширився рак на навколишні тканини або лімфатичні вузли.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ): застосовується для чіткішої візуалізації м'яких тканин і допомагає визначити розмір, розташування та поширення пухлини.
- Ендоскопічне дослідження (цистоскопія): цистоскопія — процедура, яку застосовують для огляду уретри та сечового міхура. Під час неї внутрішню поверхню уретри детально оглядають за допомогою тонкої камери. За потреби під час цієї процедури беруть зразок тканини для біопсії.
- Біопсія: остаточний діагноз встановлюють, досліджуючи під мікроскопом зразок тканини, отриманий шляхом біопсії. Біопсія важлива не лише для підтвердження наявності ракових клітин, а й для визначення типу та ступеня злоякісності раку.
- Оцінка лімфатичних вузлів: для оцінки ймовірності поширення раку на лімфатичні вузли можуть провести біопсію або обстеження лімфатичних вузлів.
- Аналізи крові: аналізи крові можуть застосовуватися для оцінки загального стану здоров'я пацієнта та планування лікування.
Чому виникає рак уретри?
Він виникає внаслідок аномального росту й розмноження клітин, що вистилають уретру, через генетичні мутації. Хоча точні причини повністю не відомі, на розвиток хвороби можуть впливати деякі чинники ризику. Хронічні інфекції та постійне подразнення уретри можуть призводити до пошкодження клітин і створювати підґрунтя для раку. До чинників ризику належать також інфекції, що передаються статевим шляхом, як-от вірус папіломи людини (ВПЛ). Перенесений раніше рак сечового міхура або нирки може підвищувати ймовірність розвитку раку уретри. Крім того, іншими важливими чинниками ризику є ослаблений імунітет і літній вік.
Як лікують рак уретри?
Лікування планують залежно від типу раку, його стадії, розміру, ураженої ділянки уретри та загального стану здоров'я пацієнта. Лікування раку уретри зазвичай поєднує такі методи, як хірургічне втручання, променева терапія та хіміотерапія. У випадках, виявлених на ранній стадії, лікування можна провести менш інвазивними методами. На пізніх стадіях можуть знадобитися агресивніші підходи.
Редакційна колегія Anadolu Medical Center
Лікарі напряму «Урологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише конкретні симптоми, а й їх тривалість, прогресування, поєднання між собою та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує оцінки, особливо якщо вона посилюється.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Заплануйте консультацію, якщо симптоми не минають, повторюються або посилюються. Раптовий сильний біль, значна кровотеча, задишка, непритомність, порушення мовлення, свідомості або інші гострі прояви потребують невідкладної допомоги.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика починається з анамнезу та клінічного огляду. Далі лікар за потреби призначає аналізи, візуалізацію або спеціальні тести. Обсяг обстеження залежить від підозрюваної причини.
Чи можна лікуватися самостійно?
Самолікування може приховати симптоми або відкласти правильний діагноз. Особливо обережно слід ставитися до рецептурних ліків, антибіотиків, гормонів, добавок та інвазивних процедур.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.