Тема «шлункова кровотеча» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Шлункова кровотеча — це серйозна проблема травної системи, що виникає внаслідок просочування крові із судин, розташованих на внутрішній поверхні шлунка. Зазвичай вона виникає через виразку шлунка, гастрит, застосування препаратів, що розріджують кров, або інші чинники, що подразнюють шлунок. Легкі кровотечі можуть перебігати безсимптомно. Сильні шлункові кровотечі можуть спричиняти загрозливі для життя стани, як-от блювання, чорний кал, запаморочення та шок.
Що таке шлункова кровотеча?
Це просочування крові, що виникає в дванадцятипалій кишці (дуоденумі) або в шлунку. Це стан, що широко поширений серед кровотеч травної системи. Інтенсивність кровотечі може коливатися від легких і хронічних кровотеч до раптових і серйозних внутрішніх кровотеч. Шлункова кровотеча зазвичай розвивається внаслідок ушкодження, подразнення в травній системі або пошкодження стінки шлунка. До шлункової кровотечі можуть призводити такі захворювання, як виразка, гастрит, варикозне розширення вен стравоходу та рак шлунка. Шлункова кровотеча зазвичай проявляється такими симптомами, як зміни кольору калу, блювання, слабкість, запаморочення та біль у животі. Однак бувають і шлункові кровотечі, що перебігають непомітно, і вони можуть призводити до довгострокових наслідків, як-от недокрів'я (анемія). За підозри на шлункову кровотечу слід швидко звернутися до лікаря і пройти необхідні обстеження.
Які симптоми шлункової кровотечі?
Симптоми можуть різнитися залежно від об'єму кровотечі, її тривалості та причини. Деякі шлункові кровотечі можуть перебігати безсимптомно. Сильні шлункові кровотечі можуть створювати загрозу для життя. Кровотеча може розвинутися раптово або, повільно прогресуючи з часом, призводити до того, що організм проявляє симптоми, пов'язані з крововтратою. До найпоширеніших симптомів належать блювання кров'ю, дьогтеподібний кал (мелена), біль у ділянці шлунка та відчуття слабкості. Сильні шлункові кровотечі ж можуть проявлятися такими серйозними симптомами, як непритомність, шок і частий пульс. Симптоми шлункової кровотечі можна перелічити так:
- Блювання кров'ю або коричневими масами (на вигляд як кавова гуща)
- Чорний, дьогтеподібний або кров'янистий кал (мелена)
- Біль, печіння або спазми в ділянці живота
- Запаморочення, слабкість і відчуття втоми
- Блідість шкіри та холодний піт
- Часте й нерегулярне серцебиття (тахікардія)
- Зниження артеріального тиску та відчуття непритомності, пов'язані з крововтратою
- У разі сильних шлункових кровотеч — ризик втрати свідомості або розвитку шоку
Хронічні шлункові кровотечі зазвичай перебігають безсимптомно і з часом призводять до недокрів'я (анемії). Оскільки кровотечі цього типу прогресують повільно, пацієнти зазвичай звертаються до лікаря з такими симптомами, як слабкість, бліда шкіра, задишка і швидка втомлюваність. Особливо в людей похилого віку та пацієнтів із тривалими проблемами зі шлунком шлункова кровотеча може перебігати непомітно і спричиняти дефіцит заліза в організмі.
Чому виникає шлункова кровотеча?
Найпоширеніші її причини — виразка шлунка та гастрит. Інфекції, спричинені бактерією Helicobacter pylori, тривале застосування знеболювальних засобів (НПЗП) і препарати, що розріджують кров, подразнюючи стінку шлунка, можуть спричиняти кровотечу. Надмірний стрес, посилюючи вироблення шлункової кислоти, може пошкоджувати стінку шлунка. До серйозних причин шлункової кровотечі належать також варикозне розширення вен стравоходу, пов'язане із захворюваннями печінки, і рак шлунка.
Як минає шлункова кровотеча?
Для пацієнтів, які перенесли шлункову кровотечу, насамперед обов'язкове медичне втручання. Необхідно визначити джерело кровотечі. Тоді як легкі шлункові кровотечі зазвичай можна взяти під контроль медикаментозним лікуванням, у тяжких випадках може знадобитися ендоскопічне або хірургічне втручання. У пацієнтів, які приймають препарати, що розріджують кров, корекція цих препаратів і призначення засобів для захисту шлунка можуть зупинити кровотечу. Якщо крововтрата велика, пацієнтові можуть внутрішньовенно вводити рідину та переливати кров. Зміна режиму харчування та уникання чинників, що подразнюють шлунок, прискорюють одужання. Інтенсивний стрес, посилюючи вироблення шлункової кислоти, також може пошкоджувати стінку шлунка і провокувати шлункову кровотечу. Сьогодні напружений спосіб життя, нерегулярне харчування та шкідливі звички — важливі чинники, що збільшують поширеність захворювань шлунка. Надмірний стрес підвищує рівень кортизолу в організмі й ускладнює захист слизової оболонки шлунка. Це, своєю чергою, може спричиняти подразнення стінки шлунка, гастрит і погіршення перебігу виразки.
При легких шлункових кровотечах пацієнтам рекомендують дати шлунку відпочити та уникати їжі, що посилює вироблення кислоти. Не слід вживати важкозасвоювану їжу, а режим харчування слід організувати так, щоб він не шкодив шлунку. Слід збільшити вживання води та поповнити рідину, втрачену організмом. Навіть після зупинки кровотечі для загоєння стінки шлунка необхідно дотримуватися обережного харчування щонайменше кілька тижнів.
Яким має бути харчування після шлункової кровотечі?
Після кровотечі слід дотримуватися плану харчування, який не подразнює шлунок, легко засвоюється і не посилює вироблення шлункової кислоти. Оскільки через шлункову кровотечу організм втрачає кров і рідину, збалансоване харчування з достатньою кількістю вітамінів, мінералів і білка прискорює одужання. Зокрема, слід обирати продукти з високим вмістом клітковини, які заспокоюють шлунок і захищають його стінку. У раціоні слід уникати кислих, гострих і оброблених продуктів, не вживати важкозасвоюваної їжі. Надто гаряча або надто холодна їжа може подразнювати слизову оболонку шлунка. Харчування невеликими порціями, але часто, дає змогу харчуватися, не навантажуючи шлунок. Продукти, рекомендовані в харчуванні після кровотечі, такі:
- Продукти, що захищають шлунок, як-от вівсяні пластівці, банан, варена картопля, кабачок
- Багаті на клітковину овочі та фрукти, як-от банан, яблучне пюре, варена морква
- Продукти, що містять пробіотики, як-от йогурт і кефір (допомагають регулювати шлункову кислоту)
- Джерела нежирного білка, як-от варена курятина, індичатина та риба
- Легкозасвоювані злаки, як-от цільнозерновий хліб, рисова каша
- Рясне пиття води, трав'яні чаї (ромашка, фенхель) і рідини, що заспокоюють шлунок
Продукти, які не слід вживати, можна перелічити так:
- Гостра, жирна та смажена їжа
- Кислі продукти, як-от соління, оцет, томатний соус
- Солодкі та газовані напої, кава і чорний чай
- Сирі овочі та бобові, що обтяжують шлунок (продукти, що спричиняють газоутворення, як-от квасоля, нут)
- Надто гарячі або надто холодні страви та напої
Спосіб приготування їжі має велике значення для здоров'я шлунка. Страви слід готувати не смаженням, а відварюванням, на пару або запіканням у духовці. Надто жирна та гостра їжа, обтяжуючи шлунок, може сповільнювати одужання. Слід обирати теплі супи, що заспокоюють шлунок, варені овочі та їжу м'якої консистенції. Крім того, оскільки швидке вживання їжі може подразнювати шлунок, важливо їсти повільно й ретельно пережовувати. Їсти слід невеликими порціями і через часті проміжки часу. Трав'яні чаї, що заспокоюють шлунок, як-от імбирний і ромашковий, можуть допомагати врівноважувати шлункову кислоту. Режим харчування після шлункової кровотечі слід планувати з метою відновлення стінки шлунка та полегшення роботи травної системи. Залежно від стану пацієнта слід дотримуватися індивідуальної програми харчування під контролем лікаря або дієтолога.
Лікування шлункової кровотечі
Першочергова мета — визначити джерело кровотечі та зупинити її, а також стабілізувати загальний стан пацієнта. У легких випадках застосовують препарати, що знижують шлункову кислоту, і засоби для захисту шлунка. При сильних кровотечах може знадобитися ендоскопічне або хірургічне втручання. Пацієнтові можуть внутрішньовенно вводити рідину та переливати кров. Під час ендоскопії судину, що кровоточить, можуть припекти (коагулювати) або, щоб зупинити кровотечу, застосувати склеротерапію. Щоб знизити ризик хронічної шлункової кровотечі, рекомендують стежити за режимом харчування.
Медичне попередження
Цей матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не замінює консультації лікаря, діагностики чи лікування. Симптоми, результати обстежень і потреба в лікуванні в кожної людини можуть бути різними. За наявності скарг слід звернутися до кваліфікованого медичного фахівця; у разі тяжких симптомів або їх швидкого погіршення — по невідкладну медичну допомогу.
Джерела
- NHS — Захворювання від А до Я (дата звернення: 20 серпня 2026): https://www.nhs.uk/conditions/
- NICE — Настанови та стандарти якості (дата звернення: 20 серпня 2026): https://www.nice.org.uk/guidance
- MedlinePlus — Теми здоров'я (дата звернення: 20 серпня 2026): https://medlineplus.gov/healthtopics.html
Лікарі напряму «Гастроентерологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише конкретні симптоми, а й їх тривалість, прогресування, поєднання між собою та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує оцінки, особливо якщо вона посилюється.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Заплануйте консультацію, якщо симптоми не минають, повторюються або посилюються. Раптовий сильний біль, значна кровотеча, задишка, непритомність, порушення мовлення, свідомості або інші гострі прояви потребують невідкладної допомоги.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика починається з анамнезу та клінічного огляду. Далі лікар за потреби призначає аналізи, візуалізацію або спеціальні тести. Обсяг обстеження залежить від підозрюваної причини.
Чи можна лікуватися самостійно?
Самолікування може приховати симптоми або відкласти правильний діагноз. Особливо обережно слід ставитися до рецептурних ліків, антибіотиків, гормонів, добавок та інвазивних процедур.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.