Тема «викидень» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Одним із найсерйозніших ускладнень, що можуть виникнути під час вагітності, є викидень. З медичного погляду його визначають як мимовільний аборт. Він означає втрату плода до 20-го тижня вагітності, коли плід ще не здатний вижити поза маткою. Зазвичай він стається в першому триместрі. Може розвиватися з різних причин. Значна частина жінок у певний період життя може зіткнутися з ризиком викидня. Деякі випадки можуть переходити у звичне невиношування вагітності.
Що таке викидень?
Це вигнання ембріона або плода з матки до 20-го тижня вагітності. Найчастіше він відбувається як природний процес, ініційований організмом через аномалії генетичної будови ембріона. Більшість випадків викидня стається протягом перших 12 тижнів. Найчастіше це стан, якому неможливо запобігти. З біологічного погляду викидень розглядають як втрату, що виникає внаслідок того, що вагітність не може нормально розвиватися далі. Він може відбуватися з різних причин. Іноді він може завершитися навіть без того, щоб жінка це помітила. У медичній літературі викидні класифікують за різними категоріями.
Які бувають види викиднів?
Кожен вид викидня може мати різні симптоми. Залежно від симптомів можуть відрізнятися й методи лікування. Деякі викидні не потребують втручання, тоді як інші необхідно лікувати медикаментозними або хірургічними методами. Більшість випадків викидня трапляється в перші три місяці вагітності. Викидень може статися й на пізніших тижнях. Види викиднів можна перелічити так:
- Загрозливий викидень (abortus imminens): Вид викидня, що спостерігається на ранніх термінах вагітності й проявляється незначною кровотечею та спазмами. Шийка матки закрита, і вагітність триває. У такому разі вагітній рекомендують спокій. Можуть застосовуватися деякі види гормональної підтримки.
- Неминучий викидень (abortus inevitabilis): Кровотеча посилюється, і шийка матки починає розкриватися. У такому разі викидень стає неминучим. Унаслідок цього вагітність втрачається. Біль і скорочення можуть бути сильними. Необхідна медична допомога.
- Неповний викидень (abortus incompletus): Процес викидня почався, але плідне яйце не вийшло з порожнини матки повністю. Виникають сильна кровотеча та скорочення матки. Може знадобитися медикаментозне або хірургічне втручання.
- Повний викидень (abortus completus): Усі тканини, пов'язані з вагітністю, повністю вийшли з матки. Зазвичай додаткове втручання не потрібне. Однак через ризик кровотечі та інфекції обов'язковий огляд лікаря.
- Завмерла вагітність (missed abortion, «тихий» викидень): Плід припинив розвиток у матці. Однак організм не запустив процес викидня. Зазвичай це виявляють під час планового ультразвукового обстеження. Вагітність переривають медикаментозними або хірургічними методами.
- Звичний (рецидивний) викидень: Стан, що спостерігається в жінок, які мали три або більше послідовних втрат вагітності. Впливати можуть генетичні, гормональні, імунні та анатомічні чинники. Потребує детального медичного обстеження.
- Септичний (інфікований) викидень: Вид викидня, що розвивається внаслідок виникнення інфекції в порожнині матки. Проявляється високою температурою, вагінальними виділеннями з неприємним запахом і сильним болем у животі. Потребує невідкладної медичної допомоги, інакше може призвести до серйозних ускладнень.
Які симптоми викидня?
Найпоширенішими симптомами зазвичай є вагінальна кровотеча, біль унизу живота та раптове зменшення ознак вагітності. Незначні мажучі виділення, що з'являються особливо в перші тижні вагітності, не завжди вказують на викидень. Однак у разі сильної кровотечі та болю розглядають можливість викидня. Симптоми викидня такі:
- Вагінальна кровотеча: Найпоширеніший симптом викидня. Може починатися з незначних мажучих виділень і переходити в сильну кровотечу. Може бути темно-коричневого або яскраво-червоного кольору.
- Сильний біль у животі та внизу живота: Ознакою викидня можуть бути спазми, схожі на менструальний біль, але інтенсивніші й триваліші. Можуть відчуватися скорочення матки.
- Раптове зменшення ознак вагітності: Можна помітити раптове зменшення таких симптомів вагітності, як нудота та чутливість грудей.
- Біль у спині та попереку: Відчуття інтенсивного болю в ділянці попереку може вказувати на початок процесу викидня.
- Виділення фрагментів тканини з матки: Виділення згустків крові або фрагментів тканини разом із вагінальними виділеннями є серйозною ознакою викидня.
- Висока температура та озноб: Якщо викидень спричинений інфекцією, можуть також спостерігатися такі симптоми, як гарячка, озноб і слабкість.
Чинники, що підвищують ризик викидня
До викидня можуть призводити багато чинників, як-от генетичні аномалії, гормональний дисбаланс, аномалії матки, інфекції та спосіб життя. Однак у деяких випадках точну причину викидня визначити неможливо. Щоб звести ризик викидня до мінімуму, важливо знати ці чинники та вживати необхідних заходів. Чинники, що підвищують ризик викидня, такі:
- Генетичні та хромосомні аномалії: Приблизно 50–60% викиднів спричинені хромосомними порушеннями. Помилки в генетичній будові ембріона можуть перешкоджати його нормальному розвитку й спричиняти викидень.
- Вік матері та репродуктивне здоров'я: У жінок віком понад 35 років ризик викидня вищий. З віком якість яйцеклітин знижується. Імовірність хромосомних аномалій зростає.
- Гормональні проблеми: До викидня може призводити гормональний дисбаланс, як-от синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) і захворювання щитоподібної залози. Дефіцит прогестерону, спричиняючи недостатню підтримку внутрішнього шару матки, може ускладнювати прикріплення ембріона.
- Проблеми матки та шийки матки: Такі стани, як структурні аномалії матки, міоми або перегородка (септа), можуть негативно впливати на розвиток ембріона. Істміко-цервікальна недостатність, спричиняючи передчасне розкриття шийки матки, підвищує ризик викидня.
- Порушення імунної системи та згортання крові: Аутоімунні захворювання, як-от антифосфоліпідний синдром (АФС), можуть призводити до того, що плід не отримує достатнього кровопостачання. Порушення згортання, як-от тромбофілія, перешкоджаючи кровотоку до плаценти, можуть спричиняти викидень.
- Хронічні захворювання та інфекції: Хронічні захворювання, як-от діабет, високий артеріальний тиск, вовчак і хвороби нирок, можуть підвищувати ризик викидня. Інфекції, як-от токсоплазмоз, цитомегаловірус, краснуха та лістеріоз, можуть негативно впливати на розвиток плода.
- Спосіб життя та чинники довкілля: Надмірний стрес, недостатнє харчування та важкі фізичні навантаження можуть підвищувати ризик викидня. Контакт із хімічними речовинами та радіацією може негативно впливати на плід.
- Попередні викидні в анамнезі: Жінки, які раніше мали більше одного викидня, мають вищий ризик повторного викидня.
Як діагностують викидень?
Діагноз викидня можна встановити на підставі як клінічних симптомів, так і медичних обстежень. Симптоми, які має вагітна, оцінюють разом із результатами фізикального огляду та ультразвукового дослідження й визначають, чи стався викидень. Зокрема, жінкам зі скаргами на вагінальну кровотечу, біль унизу живота та раптове зменшення ознак вагітності слід якнайшвидше звернутися до лікаря.
Які причини звичного невиношування вагітності?
Звичне невиношування визначають як три або більше послідовних втрат вагітності. Це серйозна проблема репродуктивного здоров'я, що уражає приблизно 1% жінок. Причини звичного невиношування досить різноманітні. До цього стану можуть призводити багато різних чинників — від генетичних до порушень імунної системи. Хоча більшість викиднів спричинені генетичними помилками, послідовні викидні потребують детальнішого обстеження. У таких випадках дуже важливо, щоб пара пройшла всебічне медичне обстеження і причину було правильно встановлено.
Генетичні чинники — одна з найпоширеніших причин звичного невиношування. Хромосомні аномалії, як-от транслокація в одного з батьків, перешкоджаючи нормальному розвитку ембріона, можуть закінчуватися викиднем. Така генетична передача відрізняється від випадкових мутацій під час формування ембріона, і її слід особливо оцінювати у випадках звичного невиношування. Порушення імунної системи також є одним із важливих чинників, що спричиняють викидень. При аутоімунних захворюваннях, як-от антифосфоліпідний синдром (АФС), організм може сприймати плід як чужорідну структуру й атакувати його, а також, спричиняючи згортання крові, порушувати живлення плаценти. Цей стан, зупиняючи розвиток вагітності, призводить до викидня. Порушення згортання крові так само, перекриваючи кровотік до плаценти, можуть порушувати розвиток плода.
Структурні аномалії матки можуть перешкоджати нормальному прикріпленню та розвитку ембріона. Аномалії матки, як-от перегородка (внутрішньоматкова септа), міоми або спайки, можуть створювати ризик викидня, оскільки не забезпечують належного середовища для ембріона. Крім того, недостатня міцність шийки матки для виношування вагітності (істміко-цервікальна недостатність) може спричиняти викидень на пізніших тижнях.
Як лікують викидень?
Лікування викидня відрізняється залежно від виду викидня та стану здоров'я матері. Найважливішими чинниками, що визначають методи лікування, є те, чи завершився викидень, чи залишилися тканини в порожнині матки, а також стан здоров'я матері. Деякі викидні можуть завершуватися самостійно без медичного втручання. Для інших може знадобитися медикаментозне лікування або хірургічне втручання. Крім того, для запобігання звичному невиношуванню можуть застосовуватися профілактичні заходи. Якщо викидень неповний, у порожнині матки можуть залишатися тканини, пов'язані з вагітністю. У таких випадках необхідно повністю очистити порожнину матки. Очищенню матки можуть сприяти медикаментозні та хірургічні методи. У випадках, що потребують хірургічного втручання, може застосовуватися дилатація та кюретаж (D&C, вишкрібання).
Якщо після викидня є ризик інфекції або встановлено, що викидень септичний, слід застосувати медикаментозне лікування. Такі симптоми, як висока температура, вагінальні виділення з неприємним запахом і сильний біль у животі, можуть бути ознакою викидня, спричиненого інфекцією. У таких випадках очищення порожнини матки та медикаментозне лікування мають життєво важливе значення. Для жінок зі звичним невиношуванням процес лікування може бути комплекснішим. Якщо причиною викиднів є генетичні чинники, парі надають генетичне консультування й можуть застосувати екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) з відбором здорових ембріонів за допомогою таких методів, як преімплантаційне генетичне тестування (PGT).
Редакційна рада Anadolu Medical Center
Лікарі напряму «Акушерство та гінекологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише конкретні симптоми, а й їх тривалість, прогресування, поєднання між собою та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує оцінки, особливо якщо вона посилюється.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Заплануйте консультацію, якщо симптоми не минають, повторюються або посилюються. Раптовий сильний біль, значна кровотеча, задишка, непритомність, порушення мовлення, свідомості або інші гострі прояви потребують невідкладної допомоги.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика починається з анамнезу та клінічного огляду. Далі лікар за потреби призначає аналізи, візуалізацію або спеціальні тести. Обсяг обстеження залежить від підозрюваної причини.
Чи можна лікуватися самостійно?
Самолікування може приховати симптоми або відкласти правильний діагноз. Особливо обережно слід ставитися до рецептурних ліків, антибіотиків, гормонів, добавок та інвазивних процедур.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.