Тема «червоніють очі» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Почервоніння очей — це стан, за якого внаслідок розширення або подразнення судин ока біла частина (склера) набуває червоного чи рожевого кольору. Хоча здебільшого воно спричинене простими причинами, як-от втома, алергія, фактори навколишнього середовища чи сухість очей, у деяких випадках може бути симптомом серйозних очних захворювань. Почервоніння очей нерідко супроводжується болем, свербежем, відчуттям печіння або сльозотечею. Якщо подразнення та почервоніння ока незначні, вони можуть минути самостійно протягом кількох днів. Однак якщо почервоніння супроводжується такими симптомами, як затуманений зір, світлочутливість, сильний біль або виділення, слід звернутися до лікаря-офтальмолога.
Що таке почервоніння очей?
Це почервоніння, яке виникає внаслідок того, що дрібні кровоносні судини в білій частині ока (склері) розширюються та стають помітними. Цей стан може розвиватися з багатьох різних причин — від звичайної втоми очей до очних інфекцій або серйозних очних захворювань. Якщо почервоніння спричинене легким подразненням чи факторами навколишнього середовища, воно зазвичай швидко минає самостійно. Однак у деяких випадках воно може супроводжуватися додатковими симптомами, як-от біль в оці, відчуття поколювання, світлочутливість, втрата зору або виділення. Такі симптоми можуть бути провісниками серйозних станів, як-от інфекція рогівки, підвищений очний тиск (глаукома) чи внутрішньоочне запалення.
Чому червоніють очі?
Почервоніння виникає внаслідок розширення або подразнення дрібних кровоносних судин ока. Зазвичай воно може бути спричинене алергією, сухістю очей, втомою або факторами навколишнього середовища. Тривалий погляд на екран комп'ютера чи телефона та недосипання можуть призводити до подразнення та почервоніння очей. Алергічні реакції після контакту з пилком, пилом, шерстю тварин або хімічними речовинами можуть спричиняти розширення судин ока. Носіння контактних лінз, недостатня гігієна очей і неправильне користування лінзами можуть посилювати почервоніння очей. Інфекції та запалення, як-от кон'юнктивіт і увеїт, а також травми рогівки також можуть спричиняти почервоніння ока. Крім того, системні захворювання, як-от підвищений очний тиск (глаукома), висока артеріальна гіпертензія чи діабет, впливаючи на судини ока, також можуть викликати почервоніння. Надмірне вживання кофеїну також може посилювати сухість очей і погіршувати почервоніння. Якщо почервоніння очей стає постійним або супроводжується такими симптомами, як біль, затуманений зір і світлочутливість, воно може бути ознакою очного захворювання.
Зокрема, аутоімунні захворювання, як-от ревматоїдний артрит і вовчак, спричиняючи запалення внутрішньоочних тканин, можуть викликати почервоніння. Крім того, недостатній сон може призводити до розширення судин ока та посилення почервоніння. Посилення стресу може створювати напруження в м'язах ока, що разом із втомою очей може спричиняти почервоніння. Поряд із цим тривале користування екранами, перебування під кондиціонером або на вітрі можуть зменшувати вироблення сліз і призводити до подразнення та почервоніння.
Які симптоми почервоніння очей?
Воно проявляється тим, що білок ока (склера) набуває червоного або рожевого кольору. Почервоніння може виникати з різних причин — від легкого подразнення до серйозних очних захворювань. Зазвичай воно може бути тимчасовим через сухість очей, втому або алергію. Однак у деяких випадках, супроводжуючись додатковими симптомами, воно може вказувати на серйозне очне захворювання. Якщо почервоніння супроводжується болем, світлочутливістю, затуманенням зору або виділеннями, важливо звернутися до лікаря-офтальмолога. Симптоми почервоніння очей такі:
- Виражене почервоніння білка ока або видима сітка судин.
- Відчуття печіння, поколювання або свербежу в оці.
- Сльозотеча або виділення з очей.
- Сухість в оці або відчуття стороннього тіла.
- Чутливість до світла (фотофобія).
- Набряк або подразнення повіки.
- Затуманений зір або двоїння в очах.
- Біль або відчуття тиску навколо ока.
- Крововилив в око (субкон'юнктивальний крововилив).
- Почервоніння очей разом із головним болем або запамороченням (може бути ознакою підвищеного очного тиску).
- Відчуття злипання очей і поява виділень, що засихають, після ранкового пробудження.
- Відчуття поколювання в повіках і посилення їхньої чутливості.
- Раптові зміни зору або порушення сприйняття кольорів (можуть бути ознакою підвищеного очного тиску або захворювань сітківки).
- Однобічне почервоніння ока, що супроводжується набряком (може бути пов'язане із синуситом або інфекцією).
Як діагностують почервоніння очей?
Діагноз встановлюють передусім вислухавши скарги пацієнта та провівши детальний огляд очей. Лікар оцінює, як довго триває почервоніння, за яких обставин воно посилюється і чи є додаткові симптоми, як-от свербіж, печіння, виділення або затуманення зору. Під час огляду проводять детальне дослідження ока за допомогою біомікроскопа (щілинної лампи). За підозри на інфекцію можуть узяти зразок сльози або виділень з ока для лабораторних досліджень. За підозри на підвищений очний тиск (глаукому) вимірюють внутрішньоочний тиск (тонометрія) і перевіряють, чи не є він підвищеним. Щоб з'ясувати, чи має почервоніння алергічне чи інфекційне походження, детально оглядають поверхню ока та повіки. Якщо почервоніння очей часто повторюється, а в пацієнта є діабет, висока артеріальна гіпертензія чи захворювання імунної системи, додатково можуть призначити аналізи крові або сучасні методи візуалізації.
За підозри на серйозну інфекцію або запалення ока детально оглядають рогівку та сітківку й оцінюють, чи немає пошкоджень. Якщо почервоніння виникло через сухість очей, для вимірювання вироблення сліз можуть провести тест Ширмера. Якщо в оці є інфекція чи запалення, що постійно повторюються, можуть узяти зразок очної рідини та дослідити її на бактеріальні або вірусні збудники. Після визначення причини почервоніння очей планують відповідне лікування.
Як лікують почервоніння очей?
Лікування залежить від причини. У легких випадках позбутися почервоніння можуть допомогти відпочинок для очей, уникнення тривалого погляду на екран і достатнє зволоження очей. Краплі «штучна сльоза» можуть полегшити почервоніння, пов'язане із сухістю очей. У разі почервоніння очей алергічного походження важливо не терти очі та уникати алергенів. Уникання пилу та хімічних речовин може зменшити вплив чинників, що подразнюють очі. Холодний компрес, звужуючи судини ока, може допомогти зменшити почервоніння. Дотримання гігієни очей, часте миття рук і уникнення дотиків до очей брудними руками можуть запобігти почервонінню очей інфекційного походження. З почервонінням очей, яке триває довго або супроводжується такими симптомами, як біль чи порушення зору, слід звернутися до лікаря-офтальмолога. За підозри на стороннє тіло в оці промивання ока чистою водою, не розтираючи його, може зменшити подразнення.
Скорочення часу перед екраном, регулярні вправи для очей, уникнення темних і сухих приміщень можуть зберегти здоров'я очей і запобігти почервонінню. Скибочки огірка або компрес із ромашкового чаю також можуть допомогти зменшити подразнення ока та позбутися почервоніння. Крім того, здоров'я очей підтримують продукти, що містять омега-3 жирні кислоти, вітамін A і вітамін C. Достатнє вживання води, запобігаючи сухості очей, може не допускати розширення судин ока.
Редакційна рада Anadolu Medical Center
Лікарі напряму «Офтальмологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише конкретні симптоми, а й їх тривалість, прогресування, поєднання між собою та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує оцінки, особливо якщо вона посилюється.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Заплануйте консультацію, якщо симптоми не минають, повторюються або посилюються. Раптовий сильний біль, значна кровотеча, задишка, непритомність, порушення мовлення, свідомості або інші гострі прояви потребують невідкладної допомоги.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика починається з анамнезу та клінічного огляду. Далі лікар за потреби призначає аналізи, візуалізацію або спеціальні тести. Обсяг обстеження залежить від підозрюваної причини.
Чи можна лікуватися самостійно?
Самолікування може приховати симптоми або відкласти правильний діагноз. Особливо обережно слід ставитися до рецептурних ліків, антибіотиків, гормонів, добавок та інвазивних процедур.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.