Тема «вітректомія» охоплює характерні прояви, можливі причини, підхід до діагностики та основні принципи лікування або ведення. Одна ознака сама по собі не підтверджує діагноз. Якщо симптоми стійкі, посилюються, повторюються або виникають раптово й тяжко, потрібна медична оцінка. Тактика завжди залежить від конкретної клінічної ситуації та супутніх факторів.
Здоров'я очей — одна з найделікатніших тем, що безпосередньо впливає на якість життя. У лікуванні захворювань сітківки та склистого тіла, які можуть призводити до втрати зору, велике значення мають сучасні хірургічні методики. Один із таких методів — вітректомія, тобто хірургічне видалення склистого тіла: желеподібної тканини всередині ока, яка забезпечує правильне потрапляння світла на сітківку. Сьогодні вона вирізняється як ефективний і надійний метод лікування багатьох внутрішньоочних проблем, як-от захворювання сітківки, діабетичні крововиливи, макулярний розрив. Вітректомія — це високотехнологічна операція на оці, яку виконують за допомогою мікрохірургічних методик і зазвичай під місцевою анестезією. Процедура, яку можна проводити як з діагностичною, так і з лікувальною метою, дає змогу безпосередньо втручатися в проблеми заднього відрізка ока.
Що таке вітректомія?
Вітректомія — це хірургічне видалення прозорої желеподібної структури всередині ока, яку називають «склистим тілом». У нормі склисте тіло забезпечує правильне проходження світла всередині очного яблука до поверхні сітківки. Однак коли ця структура каламутніє або втрачає свою будову через такі причини, як вікова дегенерація, травма, крововилив чи інфекція, вона може суттєво погіршувати якість зору. У таких випадках може знадобитися повне або часткове видалення склистого тіла. Цю процедуру виконують під назвою «вітректомія».
Вітректомія, що виконується за допомогою мікрохірургічних методик, дає змогу дістатися задньої частини ока й безпосередньо лікувати захворювання, які там розвиваються. Під час операції після видалення склистого тіла на його місце зазвичай вводять газ, силіконову олію або рідини на основі сольового розчину, щоб підтримати внутрішню структуру ока. Сьогодні вітректомію вважають одним із наріжних каменів хірургії сітківки та макули.
Які існують види вітректомії?
Вітректомія — це хірургічне видалення желеподібної структури всередині ока, яку називають склистим тілом; залежно від характеру захворювання її можна виконувати різними методиками. Кожен вид вітректомії класифікують залежно від того, у яку частину ока втручатиметься хірург і яку проблему він прагне розв'язати. Завдяки технологічному прогресу це хірургічне втручання може ефективно застосовуватися як за захворювань переднього відрізка, так і за захворювань заднього відрізка, як-от сітківки. Вітректомія, яка є невід'ємною частиною передусім хірургії сітківки, — гнучкий метод втручання, що його можна застосовувати як у плановому, так і в невідкладному порядку.
Серед видів цієї операції найпоширенішою є вітректомія через плоску частину циліарного тіла (pars plana). За допомогою цієї методики можна безпосередньо лікувати структури задньої частини ока, як-от сітківку. На обмеженіших ділянках застосовують передню вітректомію. Її зазвичай обирають під час операції з видалення катаракти або для усунення ускладнень у передньому відрізку. У деяких складних випадках, особливо коли отримати зображення під мікроскопом неможливо, може застосовуватися ендоскопічна вітректомія. Вид операції може впливати як на показник успішності, так і на процес відновлення. Нижче наведено подробиці щодо цих методів:
- Вітректомія через pars plana (ППВ, PPV): найпоширеніший вид вітректомії, за якого до задньої частини ока, тобто до порожнини склистого тіла, проникають через ділянку, що називається «pars plana». Застосовується за таких захворювань, як відшарування сітківки, макулярний розрив, діабетична ретинопатія та крововиливи у склисте тіло.
- Передня вітректомія: процедура, яку виконують у передній частині ока, зокрема під час операції з видалення катаракти або за таких ускладнень, як розрив задньої капсули, з метою очищення передніх відділів склистого тіла. Це обмеженіша операція, і втручання в ділянку сітківки не відбувається.
- Ендоскопічна вітректомія: спеціальний хірургічний метод, який виконують за допомогою ендоскопа, коли внутрішню структуру ока неможливо побачити через виражене помутніння або проблему з рогівкою. Її обирають у разі травм або вираженої катаракти.
- Мінімально інвазивна вітректомія (MIVS): сучасна методика вітректомії з меншими розрізами та тоншими хірургічними інструментами, що має коротший період відновлення. Може виконуватися з інструментами калібру 25G, 27G тощо.
Навіщо проводять вітректомію?
Вітректомію проводять у випадках, коли желеподібне склисте тіло всередині ока втрачає прозорість, тисне на сітківку або створює проблему, що заважає зору. Основна мета — усунути патологію, яка заважає пацієнтові бачити, і за потреби провести безпосередню хірургічну корекцію сітківки.
Підставою для операції зазвичай є такі скарги, як втрата зору внаслідок захворювання ока, раптове затуманення зору або спалахи світла. Однією з найпоширеніших причин є крововилив у склисте тіло. Він зазвичай виникає в людей із цукровим діабетом унаслідок розриву новоутворених судин і може повністю перекривати зір. Завдяки вітректомії ці крововиливи видаляють, і сітківка знову стає доступною для огляду. Так само за станів, що потребують невідкладного втручання, як-от відшарування сітківки, видалення склистого тіла обов'язкове перед тим, як повернути шар сітківки на місце.
Ще одна важлива причина — структурні проблеми, що впливають на центральний зір, як-от макулярний розрив або епіретинальна мембрана. У таких випадках хірург, безпосередньо втручаючись у сітківку, може як видалити наявні мембрани, так і відновити цілісність тканини. Клінічними станами, що потребують вітректомії, є також травми, внутрішньоочні сторонні тіла, внутрішньоочні інфекції (ендофтальміт) або ускладнення після раніше перенесеної операції на оці. У деяких випадках цю операцію можуть проводити й з профілактичною метою — для стабілізації внутрішньої структури ока та створення можливості застосувати інші методи лікування.
Вітректомія, виконана своєчасно й за правильними показаннями, може як запобігти втраті зору, так і уможливити відновлення наявної зорової функції. Проте це хірургічне втручання має виконувати досвідчений хірург-ретинолог, а рішення слід ухвалювати після детальної оцінки клінічного стану пацієнта.
На що слід зважати після вітректомії?
Процес відновлення після операції різниться залежно від застосованої хірургічної методики, матеріалу, введеного в око (газ, силіконова олія тощо), і виду захворювання. Однак у будь-якому разі існують основні правила, яких пацієнтам слід дотримуватися, щоб загоєння відбувалося належним чином і вдалося запобігти ускладненням. Хоча в перші дні такі симптоми, як відчуття стороннього тіла в оці, легкий біль, затуманений зір або сльозотеча, вважають нормальними, у разі сильного болю, раптової втрати зору чи вираженого почервоніння слід негайно звернутися до лікаря.
Одне з найважливіших питань: якщо в око введено речовини, що підтримують внутрішньоочну рівновагу, як-от газову бульбашку, обов'язково потрібно утримувати голову в певному положенні. Положень, рекомендованих хірургом, слід неодмінно дотримуватися; інакше тиск на поверхню сітківки не забезпечуватиметься належним чином, і успіх операції опиниться під загрозою. Крім того, на процес загоєння безпосередньо впливають своєчасне й регулярне закапування призначених очних крапель, дотримання гігієни очей і уникання фізичних навантажень. У післяопераційний період ніколи не слід нехтувати контрольними оглядами в лікаря й обов'язково приходити на огляд у дати, рекомендовані лікарем.
Лікарі напряму «Офтальмологія» в Anadolu
Часті запитання
Які ознаки є найважливішими?
Важливими є не лише окремі симптоми, а й їх тривалість, прогресування, повторюваність та вплив на повсякденне життя. Стійка або незвична зміна потребує медичної оцінки, особливо якщо вона посилюється, супроводжується сильним болем, кровотечею, задишкою, порушенням свідомості чи іншими тривожними ознаками.
Як встановлюють діагноз?
Діагностика зазвичай починається зі збору анамнезу та клінічного огляду. Залежно від підозрюваної причини лікар може призначити лабораторні аналізи, методи візуалізації, функціональні дослідження або спеціальні тести. Один результат рідко оцінюють ізольовано: важлива вся клінічна картина.
Від чого залежить лікування?
Тактика залежить від встановленої причини, тяжкості стану, віку, супутніх захворювань, ліків і результатів обстеження. Лікування може включати спостереження, зміни способу життя, медикаментозну терапію, реабілітацію або процедури. Самостійно починати чи припиняти рецептурні препарати не рекомендується.
Коли потрібно звернутися по невідкладну допомогу?
Негайна оцінка потрібна при раптовому значному погіршенні стану, утрудненому диханні, сильній кровотечі, непритомності, новому неврологічному дефіциті, дуже сильному болю або інших симптомах, що швидко прогресують. У таких ситуаціях не варто чекати планового прийому чи покладатися лише на домашні заходи.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначені лікарем. За наявності симптомів зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.